21 липня 2016, 17:13

Московські попи мали б вести свій "похід" до Кремля

Бо ж не Київ розпочав війну.

Хресна хода "за мир і припинення війни на Донбасі", організована УПЦ Московського патріархату, далі рухається на Київ і 27 липня має прибути в столицю.

Яку мету переслідують організатори походу та що саме силуються досягти і продемонструвати? Московський митрополит Онуфрій у зверненні просторікує, що хода нібито "не пов'язана з політикою, її мета закли́кати до миру..." Але хіба що наївний може повірити в ці слова. Адже з перших же днів ця "хода" на Київ дискредитувала себе різноманітними кремлівськими провокаціями: "колорадськими стрічками", зображеннями російського царя Миколи ІІ та іншою імперською символікою. Тому цілком логічно було б перевірити її учасників на лояльність до української держави. До того ж, українці не забули, як торік митрополит Онуфрій відмовився підвестися, коли зачитували імена українських героїв – учасників московсько-української війни на сході.

Та й з якого дива іти на Київ хресною ходою, аби у столиці України "молитися за мир". Це неприховане лицемірство і, без сумніву, чергова провокація Кремля. Не Київ розпочав цю війну – бійню розпочала й продовжує Москва та її маріонетки в Україні, включно з посіпаками у попівських рясах. Якби це був щирий похід за мир – московські попи мали б вести свій поп-конвой до московського Кремля і там молитися за припинення кровопролиття.

Просто кремлівський карлик, як завше, не може перемогти чесно. Лише підступом, ховаючись за спинами жінок та дітей або адептів "русскава праваславія". І "поп-парад" ‒ ще одне підтвердження.

За таким самим сценарієм навесні 2014 року розпочиналися акції сепаратистів на Донбасі. Коли люди під схожими гаслами та з такою ж символікою блокували українські військові колони, а опісля ставали кістяком озброєних загонів сепаратистів, найманців та російських окупантів.

І поки рухається ця "хода" на Київ, українська влада тим часом повторює свої торішні помилки, відповідаючи на провокацію Кремля смиренністю та мовчанням. Влада мала б чітко показати, що на українській землі московська церква всього лише гість, до того ж, небажаний, але в жодному разі не господар. "Свобода" ще з 2005 року наполягає на тому, що УПЦ МП треба перейменувати в Російську православну церкву в Україні, що їй треба надати статус іноземної церкви, з усіма правовими наслідками й обмеженнями.

Завдання ж спецслужб – взяти до уваги гіркий досвід 2014 р. і не допустити антиукраїнського шабашу в Києві. Для цього й СБУ, і МВС мають достатньо засобів і підстав (чого варте хоча б відео ходи з Харкова з георгіївськими стрічками). Бо інакше, як і в 2014-му, їхню функцію візьме на себе український народ.

Реальна мета "поп-параду" – перенесення війни в глибокий тил, в столицю України. Утвердження Києва як безправної колонії московської церкви. Намагання всіляко перешкодити автокефалії Української Православної Церкви Київського патріархату.

НАГАДАЮ. "Хресна хода" стартувала 3 липня зі Свято-Успенської Святогірської лаври (Донецька область), а 9 липня почалася хода з Почаївської лаври (Тернопільська область). Колони вірян, загальна чисельність яких зараз поки що не перевищує двох тисяч, рухаються із заходу і сходу країни і повинні зустрітися в Києві напередодні Дня хрещення Київської Русі, який святкуємо 28 липня. Очікують, що ще тисячі паломників, яких довозять на автобусах, приєднаються до учасників хресної ходи вже в столиці. У Київському патріархаті переконані, що "головна мета ходи Московського патріархату – продемонструвати прихильність українців до ідеї "руского міра", яка раніше стала одним з аргументів ухваленого російським лідером Володимиром Путіним рішення почати агресію проти України".

З мого депутатського запиту до Міністра юстиції України "Про необхідність перейменування УПЦ МП на "Російську Православну Церкву"" від 4 листопада 2005 року (11 років тому!):

"Загальновідомо, що керівництво Росії (царі, генсеки, президенти) завжди використовували Російську православну церкву як знаряддя великої політики.

Упродовж усього свого перебування в Україні РПЦ виступала знаряддям російщення українського народу і досі вона є провідною силою в інформаційній війні, яку проти України веде Російська Федерація.

Вона видає й поширює в Україні літературу антиукраїнського характеру, в якій незалежність України від Росії називають "сєпаратізмом украінскіх шовіністов", а українську мову "галіційскім нарєчієм, малопонятним і малороссам, і великороссам, как наіболєє ополячєнноє".

У своїх проповідях священики Російської православної церкви забороняють вірянам молитися українською мовою, бо "украінскава язика Бог нє слишит". Особливу агресивність священики й керівники Російської православної церкви проявляють до представників інших конфесій, провокуючи безконечні конфлікти на релігійній основі в Україні.

Загрозливою є активність Російської православної церкви в силових структурах України. З ними укладено договори про співпрацю, які є підставою для легального проникнення та розгортання в них її діяльності. Цю діяльність скеровує заступник голови Відділу взаємодії зі Збройними Силами та правоохоронними органами Московського патріархату, генерал-майор Шаталов Анатолій Федорович – академік Академії проблем безпеки Російської Федерації, фахівець з проведення психологічних операцій.

Для прикриття своєї антидержавної діяльності структури Російської православної церкви в Україні прибрали собі назву "Українська православна церква". Проте ця назва не відповідає антиукраїнському змісту РПЦ і є незаконно запозичена в дійсно українських церков. Внаслідок цього "запозичення", яке є свідомою диверсією РПЦ, мільйони українських громадян зазнають великого ошуканства, оскільки переконані, що ходять до української Церкви. Іншим наслідком "запозичення" є штучно створене протистояння окремих груп українського народу, розкол українського суспільства на релігійній основі та неможливість створення в Україні Єдиної Помісної Церкви.

Водночас громадяни України – росіяни за походженням, мають право на свою Церкву, як, наприклад, у США вони мають свою "Російську православну церкву в Америці".

У зв'язку з вищевикладеним, зважаючи на підлеглість Української православної церкви в канонічних та організаційних питаннях Російській православній церкві, з метою консолідації українського народу прошу здійснити перереєстрацію Української православної церкви, змінивши назву "Українська православна церква" на назву "Російська православна церква в Україні"".

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

ДЕСЯТІ БАНДЕРІВСЬКІ ЧИТАННЯ: "Філософія української перемоги. Візія Великої України"

Така вже, очевидно, планида Бандерівських Читань – проходити на тлі визвольної боротьби, пожеж війни і полум'я вогнів, – цілком відповідно до життя того, кому вони присвячені...

Вимоги очільників органів місцевого самоврядування щодо відсічі агресії РФ

Заява очільників органів місцевого самоврядування, обраних від ВО "Свобода", про відсіч вторгненню московського агресора. Восьмий рік триває московська агресія проти України...

Де Україні шукати союзників на міжнародній арені?

Де на міжнародній арені є українські союзники? І головне – що слід зробити, щоб виграти дипломатичну війну проти Москви? Восьмий рік поспіль влада веде цю політику, м'яко кажучи, провально...

Закон про особливий статус Донбасу: як і хто веде Україну до капітуляції?

Що об'єднало у спільному голосуванні здавалося б непримиренних опонентів з "Європейської солідарності", "Слуг народу" та ОПЗЖ? Путінські хотілки з федералізації України...

Вагнергейт: скандал з Єрмаком та Зеленським

Журналісти із Bellingcat опублікували першу частину свого розслідування. І воно миттю стало топ-темою всіх українських ЗМІ. З'явилися тисячі коментарів – і від аналітиків, і від політиків, і від свідомих громадян...

Бандера – наш Герой! Покрова – наше свято!

14 жовтня – День створення Української Повстанської Армії. Про УПА я знаю не з підручників. Рідний брат моєї бабусі – лікар-хірург Петро Скобельський – боровся за Незалежність у лавах УПА...