17 грудня 2019, 08:47

ЗЕдиктатура і Зеленоросія

ЗЕдиктатура і Зеленоросія. Це якщо в двох словах про зміни Зеленського до Конституції.

Замість децентралізації, записаної в назві проекту закону #2598, – абсолютна концентрація президентської влади у його тексті. Президент фактично бере під контроль всі місцеві ради. Через своїх префектів, а простіше сказати – смотрящих, контролює всю їхню діяльність, за потреби – розпускає ради, знімає з посад мерів міст чи тримає їх "на гачку". А в самих рад забирає можливість висловити недовіру префекту (раніше президент був зобов'язаний звільняти голову держадміністрації, якщо за це голосували 2/3 депутатів).

Замість "неможливості федералізації", оголошеної на брифінгу у Парижі, – її реальне виконання в найближчі місяці. І це найнебезпечніше в цьому законі.

Верховна Рада отримує повноваження визначати "правовий статус адміністративно-територіальних одиниць" (читай – давати особливий статус Донбасу). При чому голосуванням у парламенті простою більшістю (226+ голосів), а не конституційною (300+ голосів), яку владі Зе на догоду Путіну не вдалося б зібрати за жодних умов.

Верховна Рада отримує право збільшувати або зменшувати області. Тож не виключено, що вже невдовзі підконтрольні Україні частини Донеччини і Луганщини можуть приєднати до суміжних з ними областей, а підконтрольні РФ "ЛНР" і "ДНР" – перетворити у Донецьку й Луганську області із передбаченим вище "особливим статусом".

Оце і є те, про що Зеленський домовився з Путіним на нормандській зустрічі. Приховані за словом "децентралізація" Мінські угоди, особливий статус Донбасу і формула Штайнмаєра.

Влада Порошенка намагалася втілити це в життя протягом всіх п'яти років, починаючи з вересня 2014-го. І тільки українське суспільство зупиняло її щоразу. Зупинити повинне й тепер, вже владу Зеленського. Бо виконання ультиматумів Путіна й існування Української держави – речі взаємовиключні.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Ось така "правда" білого орла...

Оскільки я є діючим військовим і не маю права давати політичні оцінки тим чи іншим подіям, однак, зважаючи на значний резонанс, все ж мушу відреагувати на наростаючу істерію навколо "білого орла" серією історичних дописів про звірства польської армії крайової проти мирного українського населення...

БІЛИЙ ОРЕЛ ЗАЮШЕНИЙ НЕВИННОЮ УКРАЇНСЬКОЮ КРОВ'Ю: Сагринь. Ми НЕ забули!

Поки ми понуро чи толерантно мовчимо, нас звинувачують і топчуть нашу національну памʼять. Чи є пояснення, хто і за що безжально закатував на своїй землі сотні українських жінок, дітей і людей похилого віку в Сагрині? Сагринь – нині село в Люблінському воєводстві Польщі...

ДЕСЯТІ БАНДЕРІВСЬКІ ЧИТАННЯ: "Філософія української перемоги. Візія Великої України"

Така вже, очевидно, планида Бандерівських Читань – проходити на тлі визвольної боротьби, пожеж війни і полум'я вогнів, – цілком відповідно до життя того, кому вони присвячені...

Вимоги очільників органів місцевого самоврядування щодо відсічі агресії РФ

Заява очільників органів місцевого самоврядування, обраних від ВО "Свобода", про відсіч вторгненню московського агресора. Восьмий рік триває московська агресія проти України...

Де Україні шукати союзників на міжнародній арені?

Де на міжнародній арені є українські союзники? І головне – що слід зробити, щоб виграти дипломатичну війну проти Москви? Восьмий рік поспіль влада веде цю політику, м'яко кажучи, провально...

Закон про особливий статус Донбасу: як і хто веде Україну до капітуляції?

Що об'єднало у спільному голосуванні здавалося б непримиренних опонентів з "Європейської солідарності", "Слуг народу" та ОПЗЖ? Путінські хотілки з федералізації України...