31 травня 2017, 16:07

Долгая дорога к Соглашению об ассоциации как опыт победы

Как мы знаем, Сенат Нидерландов (верхняя палата парламента) вчера ратифицировал соглашение об ассоциации Украина-ЕС. В ближайшее время Нидерланды передадут ратификационную грамоту в Брюссель, а затем – Совет Европейского Союза своим специальным решением запустит выполнения Соглашения об ассоциации с ЕС в полном объеме.

Это очень важное и пошагово реализуемое решение для Украины. Начиная с всяческого давления России (и в вопросе подписания Соглашения Украины с ЕС, и в попытках настоять на перенесении вступления в действие зоны свободной торговли Украины с ЕС на два года), продолжая референдумом в Нидерландах и заканчивая попытками вмешательства Кремля в избирательные процессы в ряде стран, то есть, попытками "гибридизировать" Европу.

С момента консультативного референдума в Нидерландах 6 апреля 2016 Украина, несмотря на все сложности, последовательно продвигала свой интерес в вопросе скорейшей ратификации Соглашения об ассоциации, исходя из следующих подходов: никаких изменений в Соглашение; никаких новых переговоров по содержанию Соглашения; никакой повторной ратификации Соглашения всеми 28-ю государствами-членами ЕС.

Хочу напомнить, что 30 октября 2016 удалось избежать варианта, когда нидерландская сторона была готова отозвать закон о ратификации. Дальше, 15 декабря, было решение глав стран-членов Европейского Союза (с учетом требований Нидерландов), открывшее путь к ратификации Соглашения об ассоциации с Украиной.

Этот экскурс – для того, чтобы напомнить об усилиях Украины в отстаивании позиций по этой фундаментальной договоренности с ЕС и умении достигать поставленной цели. Украинские элиты традиционно учатся на поражениях и мало опыта выносят из побед и достижений. Вступления в силу Соглашения об ассоциации, безвизовый режим и зона свободной торговли и безвизовый режим с ЕС – это реально значимые события для Украины. Не только с точки зрения гарантии территорриальной целостности, но и с точки зрения шагов Украины в направлении построения современного постсоветского государства.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Російська заздрість Україні

Не можна не відзначити "падучу", з якою російські функціонери, пропагандисти та інша шваль обговорюють кадрові зміни в силовому блоці України...

З "духом Анкориджу" Кремль хотів навʼязати принцип "зникаючого кота", коли злочини є, а злочинця нема

Марко Рубіо у Манілі, де проходив саміт АСЕАН і де відбулась коротка зустріч із Сергієм Лавровим, вчергове заявив про відхід у минуле "духу Анкориджу"...

Новий етап бродіння російського ''дідька''

В РФ у своїй гібридності хотіли дійти аж до перебирання бетонної крихти Берлінської стіни (маю на увазі порівняно нещодавню заяву Мєдвєдєва про незаконність об'єднання ФРН і НДР як один із параметрів націленості на західні альянси), а доходять у своїй "СВО" до знесення старанно вибудовуваних вертикаллю та пропагандою стін "Потьомкінських дєрєвень" російського буття...

"Комплекс меншовартості" Росії

Бог ти мій, яка ж закомплексованість. Ми все думали, що це Україна страждає на "комплекс меншовартості", а виявилося, що це комплекс самої Росії...

Олухи царя небесного, або Три сценарії від росіян

Петербурзький міжнародний економічний форум, втім, як і вся РФ, докотилися до того, що Малофєєв і Дугін представили доповідь про майбутнє Росії...

Елементи європейського пробудження

Все ж, війна як у тому числі обвал світопорядку та правил регулювання, змушує ті країни та альянси, які ближче всього відчувають загрози, шукати адекватні відповіді на існуючі виклики...