З "духом Анкориджу" Кремль хотів навʼязати принцип "зникаючого кота", коли злочини є, а злочинця нема
Марко Рубіо у Манілі, де проходив саміт АСЕАН і де відбулась коротка зустріч із Сергієм Лавровим, вчергове заявив про відхід у минуле "духу Анкориджу".
Коментуючи зустріч, він, зокрема, сказав, що "підхід, запропонований росіянами торік в Анкориджі, провалився, оскільки був неприйнятним для України". Також він додав, що, з огляду на це (неприйнятність російських пропозицій), доведеться шукати нові варіанти та нові ідеї, і що США готові запропонувати деякі з них.
Тут можна додати, що російські пропозиції та "дух Анкориджу" були та є неприйнятними не лише для України, а й для Європи. Бо російське навʼязування легалізації окупованих українських територій – це не лише про території, а й про прагнення РФ зняти з себе відповідальність за злочини, а отже – відкрита подальша дорога для нарощування гібридних провокацій проти Європи так точно. Злочини є, а злочинця нема – з такої логіки виходить РФ щодо західних альянсів.
Це називається принципом "зникаючого кота" (Чеширського, з абсурдистської літератури), коли усмішка є, а кота нема. Один із гібридних підходів РФ, коли коннотативні значення розмивають головне, денотативне значення понять. Іноді доходячи не те що до коннотат, а – прямо протилежностей, і переходячи в оксюморон – мир як війна, живий як труп, майбутнє як минуле. І тд. Саме тому є неприйнятним російських шантаж у переговорах, який, по суті, фіксує цю саму гібридність. Сталий мир неможливий без повернння до денотативних, реальних позначень. Війна – це війна. Мир – це мир. Тільки так можна прийти до системи впорядкованості і на глобальному рівні, коли злочинець і шантажист не зможе входити до структури, покликаної забезпечувати та гарантувати світ іншим (РБ ООН маю на увазі), і при цьому виходити з того, що злочини є, а суб'єкта злочинів – ніби, немає.
Отже, Рубіо зафіксував необхідність нової переговорної позиції РФ/мирного процесу з інакшими, ніж в Анкориджі, пропозиціями. Лавров, натомість, дістав пережовано-зажовану жуйку про те, що "треба зупинити постачання озброєнь Україні". Ця жуйка уже настільки зажована, що цю вимогу можна повернути до самої РФ: якщо у Росії хочуть зупинити формування нової стратегії стримування, яка буде зорієнтована на повний ізоляціонізм РФ, то має сама зупинити війну. Чим довше Росія продовжуватиме війну, тим більше озброєнь уже Європи загалом буде спрямовано на нову стратегію стримування, де в силу реальних реалій (свідома тавтологія) – Україна ставатиме невідʼємної складовою нової оборонної політики західних альянсів.
Але неадеквати, мабуть, ще якийсь час і далі будуть іти з "відкритим забралом" війни. Вони там уже обговорюють перспективу "великого переселення" мешканців прифронтових регіонів за Урал та на Близький Схід.
Тому у ці місяці дійсно важливе поєднання військових, економічних та дипломатичних складових спільної позиції усіх тих, хто прагне зупинити агресивний курс РФ.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
