20 листопада 2018, 15:51

Ситуация с Интерполом как пример вторичной ''гибридности''

Ситуация с возможным избранием на пост главы Интерпола российского генерал-майора Александра Прокопчука, применительно к Украине, только ещё раз подтвердила, что и внутренние, и внешние риски, в равной степени актуальны для нас в ближайший, очень непростой год выборов.

Внутренние риски – это реваншизм, открытый и завуалированный, и об этом будет отдельный текст. Ну и не просчитиваемые никем "чёрные лебеди" (потенциальные угрозы в данном случае недооценивает и оппозиция, и власть).

Внешние риски – это дальнейшие усилия Кремля в направлении развала международных институций и подрыва единства. Сам факт возникновения ситуации возможного избрания на пост главы Интерпола представителя от России, которую неоднократно уличали на "гопничестве" международного уровня, сам за себя говорит о кризисе в сфере безопасности. Только за последний год – Солсбери, чеченцы-рекетиры в Париже, кокаиновый скандал с МИД РФ, шпионские разоблачения России в разных странах и т.д.

По поводу Интерпола, все, как бы, отмобилизовались. По крайней мере, на уровне привлечения внимания к ситуации. В итоге, реагирование может иметь два варината: 1). внесение третьей кандидатуры, претендующей на пост главы Интерпола (это лишит кандидата от РФ части голосов) – в публичных источниках уже прозвучало, что это будет кандидат от Африки; 2). не согласие с результатами и в перспективе – выход ряда стран из организации и ее реформирование.

Надеюсь, в данном случае очередная "гибридная" попытка Кремля будет блокирована. Но, наверняка, это не последнее проявление вторичной "гибридности", когда Россия пытается влезть и заполнить собой любые "пустоты". Запад сегодня в очередной раз столкнулся с проблемой, как в условиях "гибризных рисков" работать на упреждение, а не реагировать по факту. Та же ситуация с "миграционным кризисом" как вторичной проблемой, возникшей на почве Сирии, более чем красноречиво продемонстрировала, что затягивание разрешения одной проблемы чревато возникновением на последующих уровнях новых проблем.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Новий етап бродіння російського ''дідька''

В РФ у своїй гібридності хотіли дійти аж до перебирання бетонної крихти Берлінської стіни (маю на увазі порівняно нещодавню заяву Мєдвєдєва про незаконність об'єднання ФРН і НДР як один із параметрів націленості на західні альянси), а доходять у своїй "СВО" до знесення старанно вибудовуваних вертикаллю та пропагандою стін "Потьомкінських дєрєвень" російського буття...

"Комплекс меншовартості" Росії

Бог ти мій, яка ж закомплексованість. Ми все думали, що це Україна страждає на "комплекс меншовартості", а виявилося, що це комплекс самої Росії...

Олухи царя небесного, або Три сценарії від росіян

Петербурзький міжнародний економічний форум, втім, як і вся РФ, докотилися до того, що Малофєєв і Дугін представили доповідь про майбутнє Росії...

Елементи європейського пробудження

Все ж, війна як у тому числі обвал світопорядку та правил регулювання, змушує ті країни та альянси, які ближче всього відчувають загрози, шукати адекватні відповіді на існуючі виклики...

В пошуках нового "Атланта"

Зрозуміло, що всі ми (маю на увазі різні географії уваги) спостерігали за візитом американського президента до Пекіна. І не лише через персоналії Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна, і проблематику двосторонніх взаємовідносин США та Китаю...

Про "вхідні дані" нового переговорного раунду

Багатосторонні заяви щодо умов, вимог, учасників переговорів свідчать не стільки про "мирний момент", скільки про те, що "вхідні дані" можливого наступного раунду переговорів дещо змінились...