22 липня 2022, 22:15

Агрессор как жертва собственной пропаганды

Есть такая историческая максима.

"Революция пожирает своих детей".

А кто у нас главный революционер, межгалактического масштаба? Россия. Как это ни странно.

Охранители политического режима так боялись хоть малейших изменений, что сами же, в итоге, спровоцировали поистине революционные изменения. Во всем мире.

Расширение НАТО, выход из сна ЕС, вытаскивание на свет затаившегося в своих намерениях Китая. Самодостаточность Украины. И дальше. В общем, новый мировой порядок в итоге. Таки будет.

Российская пропаганда (которую я изучила и на прикладном уровне) – показательный маркер. Когда в единичном проявляется целое.

Россия, начиная с 2014 года, прошла три этапа пропаганды, сейчас – зашла в четвёртый.

Первый этап – когда объектом "сообщений" считался весь мир. Ну, вся эта шняга про "гражданскую войну", в расчёте на то, что мир поверит, и склонит Украину к капитуляции. Провалился.

Второй этап – расчёт на украинских граждан оккупированных территорий и граждан РФ. Информкампании про "нацистов" и прочую "зраду" – как, типа, тяжело и плохо жить в Украине, а в "ЛДНР" (в российской и остеологии), типа, все зашибись. Провалился.

Третий этап – когда аудитория свелась исключительно к внутрироссийской. Все эти мобилизационные технологии про НАТО, которое хочет "напасть" на Россию, четыре точки, откуда готовилось "нападение", и, наконец, "спецоперация". Привалилась. Потому что авторы пропаганды стали ее же жертвами. Уверовали в собственный бред, а значит – потеряли связь с реалиями.

Четвёртый этап – он впереди, но скоро. Когда начнётся ещё не прозревание, ещё не пустота расколдованного мира, но некие сбои – в причинно-следственных связях. То, в чем Россия обвиняла весь мир, чудным образом станет отражением самой РФ. С последующим продолжением на уровне действий. Денацификацией и тд. Ну вы поняли. Все-все-все.

Пятый этап тоже будет. Но не будем забегать наперёд. Это перспектива 2023 года.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про "вхідні дані" нового переговорного раунду

Багатосторонні заяви щодо умов, вимог, учасників переговорів свідчать не стільки про "мирний момент", скільки про те, що "вхідні дані" можливого наступного раунду переговорів дещо змінились...

"Король говорить", або "Схаменися, Фавн"

В якомусь сенсі візит британського монарха до США, точніше, стиль публічної розмови короля Чарльза ІІІ, зверненого, перш за вса, до президента Дональда Трампа та американського істеблішменту, можна вважати новим етапом вибудовування взаємовідносин Європи та США...

Поліцентричний пострадянський простір

Колись давно, коли в Кремлі ще не розглядався план повномасштабного вторгнення в Україну та розхитування західних альянсів як єдино можливий, Володимир Путін озвучив три варіанти політичних систем на пострадянському просторі з погляду без/перспективності держав...

Про вихід із ''геополітичного блуду", що можливий лише після зупинки війни РФ

Одна відома людина якось написала про іншу відому людину: "Підошви його черевиків грузнули у трясині буденного життя, а думки обіймали весь світ, деміургом якого він був"...

Галоклін

Днями міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив в інтервʼю, що Росія та Китай є стратегічними партнерами Ірану, і продовжують підтримувати хороші стосунки – політичні, економічні, військові...

Про вичерпність агресивних автократій

Приклад Ірану наочно показав: автократія, орієнтована виключно на силову компоненту/загрозу/шантаж, коли наявність силової компоненти – це не інструмент для досягнення адекватних цілей (наприклад, внутрішньої модернізації чи забезпечення миру у регіоні), рано чи пізно, буде зупинена...