16 березня 2023, 07:15

Початок

Початок

Ну, що ж. Рано чи пізно це мало статися. Інцидент між російським літаком та американським дроном як перше безпосередньо фізичне зіткнення між Росією та США з моменту війни. Далі навіть була розмова Остіна з Шойгу та Міллі з Герасимовим.

Росія, природно, назвала польоти американських дронів поблизу Криму провокаційними. А США заявили, що продовжуватимуть літати скрізь у рамках міжнародного законодавства.

Практично в цей же час (одразу після) з'явилася інформація про те, що винищувачі Великобританії та Німеччини піднялися в небо, щоб перехопити російський літак, який пролітав впритул до повітряного простору Естонії.

Тим краще. Для Заходу це наочний приклад того, що повільне надання Україні військової допомоги наступального характеру призводить до розтягнутої в часі війни, яка захоплюватиме дедалі більше сфер – мабуть, далі море та небо. І уникнути фізичної участі та конфронтації в тій чи іншій мірі все одно не вдасться.

А навіть якщо вдасться, то розтягнута у часі війна містить більше ризиків не лише для України, а й для самого Заходу.

По-перше, не факт, що у 2024 році збережеться такий самий рівень євроатлантичної солідарності та консолідації як зараз. Окремі представники республіканського табору уже зараз підігрівають відверті ізрляціоністські настрої щодо необхідності скорочення допомоги Україні. Як слушно зауважується в одній із останніх публікацій в The Wall Street Journal, "Побоювання Заходу щодо ескалації війни ведуть до глухого кута на полі бою. У НАТО постійно велися дебати з приводу постачань озброєння Україні – спочатку польських винищувачів Mіг, потім HIMARS, далі танків Abrams та Leopard, а зараз ATACMS і F-16. При цьому затяжна війна призводить до спустошення американських запасів озброєння, що спричиняє реакцію ізоляціоністів, які взагалі не хочуть допомагати Україні".

По-друге, уже очевидно, що Китай, пропонуючи своє бачення припинення війни, претендує на більш значиму геополітичну роль.

По-третє, Росія починає звикати до війни як до курсу та способу політики. Так звані часткові періодичні мобілізації можуть стати нормою, а економіка, навіть з урахуванням санкцій, все більше переходить у військовий режим. Навіть підсанкційних олігархів Путін закликає повернутись до РФ.

Це як мінімум.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про "вхідні дані" нового переговорного раунду

Багатосторонні заяви щодо умов, вимог, учасників переговорів свідчать не стільки про "мирний момент", скільки про те, що "вхідні дані" можливого наступного раунду переговорів дещо змінились...

"Король говорить", або "Схаменися, Фавн"

В якомусь сенсі візит британського монарха до США, точніше, стиль публічної розмови короля Чарльза ІІІ, зверненого, перш за вса, до президента Дональда Трампа та американського істеблішменту, можна вважати новим етапом вибудовування взаємовідносин Європи та США...

Поліцентричний пострадянський простір

Колись давно, коли в Кремлі ще не розглядався план повномасштабного вторгнення в Україну та розхитування західних альянсів як єдино можливий, Володимир Путін озвучив три варіанти політичних систем на пострадянському просторі з погляду без/перспективності держав...

Про вихід із ''геополітичного блуду", що можливий лише після зупинки війни РФ

Одна відома людина якось написала про іншу відому людину: "Підошви його черевиків грузнули у трясині буденного життя, а думки обіймали весь світ, деміургом якого він був"...

Галоклін

Днями міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив в інтервʼю, що Росія та Китай є стратегічними партнерами Ірану, і продовжують підтримувати хороші стосунки – політичні, економічні, військові...

Про вичерпність агресивних автократій

Приклад Ірану наочно показав: автократія, орієнтована виключно на силову компоненту/загрозу/шантаж, коли наявність силової компоненти – це не інструмент для досягнення адекватних цілей (наприклад, внутрішньої модернізації чи забезпечення миру у регіоні), рано чи пізно, буде зупинена...