14 лютого 2025, 08:25

Що ''не так'' з пропозиціями США

Буває так, чуєш/бачиш щось очевидне, а все одно виникає питання: що ж "не так" і де "закопаний собака"?

В принципі, те, що озвучили представники адміністрації Трампа як реальність, було зрозуміло саме як поточна реальність.

Безпосередньо:

1. Україна не може зараз повернутися до кордонів 1991/2014.

2.НАТО не готовий бачити Україну як члена Альянсу (позиція США, Німеччини та країн-євроскептиків, зокрема Угорщини та Словаччини, залишається статичною).

3. Американських військових у складі миротворчих сил не буде, а на тих, хто буде, якщо це представники країн НАТО, не поширюється 5 стаття статуту.

Так от, те саме "що не так" полягає в тому, що не прозвучало щодо України, і навпаки, що і як прозвучало щодо Росії.

Ми почули те, чого не можна і що нереалістично, але не почули того, що можна і як треба. Як мінімум: якщо неможливе повернення до кордонів 2014 року, то до яких можливе? 2022 року чи ні? І хто, миротворці яких країн/контингентів, забезпечуватимуть перемир'я на лінії розмежування? Як максимум: а що ж тоді є довгостроковою гарантією безпеки для України, і якою має бути перспектива, реальність, якої треба прагнути?

Зате ми почули від Трампа, що Росію треба повернути в G8. Тобто фактично зняти політичні санкції. Тобто, мова йде не про поточні, а довгострокові поступки Росії уже зараз. І взагалі весь тон, що Росія хоче миру) хоча жодні дії за фактом про це не свідчать), а Путін аж такий, що перейняв постулат Трампа про "здоровий глузд".

Так, трохи пізніше прозвучали заяви від Кіта Келлога та Джей Ді Венса, що у разі спротиву Росії укладенню угоди США можуть ввести додаткові санкції проти РФ, а також направити американських військових в Україну і навіть надати ядерний захист. Але ж справа не в спротиву Росії угоді. А в тому, які умови угоди, і на чию користь працюватимуть ці можливі умови перемир'я. На користь України чи на користь Росії? Від цього, зрештою, і залежатиме, до якого миру ми рухаємося.

І оскільки ми цього не почули у пропозиціях США, Україна та Європа можуть/мають представити свою версію умов, що супроводжують перемир'я та визначають формат реалій після перемир'я. Не факт, звичайно, що вони будуть прийняті. Але активна позиція, оскільки йдеться про нас, про наші території, про наші умови життя, наше майбутнє, краще, ніж пасивна.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Елементи європейського пробудження

Все ж, війна як у тому числі обвал світопорядку та правил регулювання, змушує ті країни та альянси, які ближче всього відчувають загрози, шукати адекватні відповіді на існуючі виклики...

В пошуках нового "Атланта"

Зрозуміло, що всі ми (маю на увазі різні географії уваги) спостерігали за візитом американського президента до Пекіна. І не лише через персоналії Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна, і проблематику двосторонніх взаємовідносин США та Китаю...

Про "вхідні дані" нового переговорного раунду

Багатосторонні заяви щодо умов, вимог, учасників переговорів свідчать не стільки про "мирний момент", скільки про те, що "вхідні дані" можливого наступного раунду переговорів дещо змінились...

"Король говорить", або "Схаменися, Фавн"

В якомусь сенсі візит британського монарха до США, точніше, стиль публічної розмови короля Чарльза ІІІ, зверненого, перш за вса, до президента Дональда Трампа та американського істеблішменту, можна вважати новим етапом вибудовування взаємовідносин Європи та США...

Поліцентричний пострадянський простір

Колись давно, коли в Кремлі ще не розглядався план повномасштабного вторгнення в Україну та розхитування західних альянсів як єдино можливий, Володимир Путін озвучив три варіанти політичних систем на пострадянському просторі з погляду без/перспективності держав...

Про вихід із ''геополітичного блуду", що можливий лише після зупинки війни РФ

Одна відома людина якось написала про іншу відому людину: "Підошви його черевиків грузнули у трясині буденного життя, а думки обіймали весь світ, деміургом якого він був"...