"Небезпечний вік" (в контексті помилкових цілей агресивних автократій)
Є такий радянський фільм "Небезпечний вік" (якщо політичний режим у РФ прагне повернутись у радянське минуле, то чому б не згадати). Там головний герой, фахівець парфумерної галузі на ім'я Наркісс, якого іноді звуть Нарцис, має унікальний нюх – здатність вловлювати всі запахи. В якийсь момент він втрачає нюх. Безневинний герой. Але це приклад про нюх як невід'ємну частину професії.
У політиці чуття – теж значуща складова. Політичний нюх, прозорливість, здатність формулювати перспективу – одна з найважливіших якостей будь-якого лідера будь-якої держави.
Проблема автократів, що засиджуються подовгу, полягає в тому, що вони не тільки роблять помилки. А в тому, що геть втрачаючи нюх/проникливість (через відсутність будь-якої конкуренції), вони й не усвідомлюють своїх помилок. Помилки починаються уже на рівні хибних цілей і завдань.
Це і є однією з причин війни РФ – відсутність реальних завдань, що розвивають державу, які могли б бути сформульовані ще в кінці першої декади 2000-х. Але натомість курс пішов в реваншизм, війну та дрімучий авторитаризм на межі тоталітаризму.
Взагалі "нарцисизм" – це скочування, властиве всім політичним лідерам/політикам. Особливо, у тих системах/режимах, де немає конкуренції/механізму стримувань та противаг. Але небезпека "агресивного нарцисизму" полягає в тому, що він руйнівний не лише щодо власної країни та громадян, а й щодо сусідів та й світового порядку в цілому.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
