Якими міфами сьогодні лякають прихильників автокефальної Православної Церкви в Україні, або Гібридна війна Росії проти України на релігійному фронті
Гібридна війна, яку розв'язала Росія проти України, зараз активно ведеться і на релігійному фронті. Окрім спроб спеціальних служб держави – агресора не допустити ухвалення Томосу Вселенського Патріарха Варфоломія про надання автокефалії Православній Церкві в Україні, у суспільній свідомості українців насаджуються міфи щодо, нібито, катастрофічних наслідків такого рішення.
Десятки тисяч російських ботів розповідають про "громадянську війну", "розкол", "знищення" окремих церков та загалом "церковний апокаліпсис" в Україні. Мета зрозуміла – залякати, не допустити, посіяти недовіру та розпач.
Отже, хотів би спростувати декілька міфів, які розповсюджує російська пропаганда та опоненти надання автокефалії Православній Церкві в Україні.
МІФ ПЕРШИЙ: Константинопольський Патріарх Варфоломій своїм Томосом надасть автокефалію вже існуючій в Україні церкві, тобто або Українській автокефальній православній церкві (УАПЦ), або Українській православній церкві Київського патріархату (УПЦ КП).
Це відверта брехня.
Насправді передбачається утворення зовсім іншої, нової структури, нової церкви, до якої увійдуть єпископи та вірні із різних православних церков. Про це свідчать заяви усіх ієрархів як УАПЦ, так і УПЦ КП, які звернулися до Вселенського патріарха із підтримкою такого рішення.
Про необхідність надання автокефалії заявили також митрополити Олександр (Драбинко) і Софроній (Дмитрук) з Української православної церкви в єдності з Московським Патріархатом (УПЦ МП).
Показово, що згідно опитувань Центру Разумкова, 25% вірних УПЦ МП вважають, що "православні Церкви України повинні об'єднатися в єдину Церкву, яка домагатиметься незалежності".
МІФ ДРУГИЙ: із наданням автокефалії буде заборонена та знищена УПЦ МП.
Це теж неправда.
Ми всі розуміємо, які загрози національній безпеці несе той стан, що одна з православних церков в Україні керується із країни – агресора. Проте, Україна прагне стати правовою державою, в якій необхідно дотримуватися прав людини на свободу світогляду та віросповідання, які закріплені в ст. 35 Конституції України. А саме:
"Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність".
Тому УПЦ МП не буде заборонена державою і ситуація буде приблизно такою, як є в Естонії. На території України принаймні в найближчий час, існуватиме дві канонічні юрисдикції. До речі, за даними опитування Центру Разумкова, більшість громадян упевнені, що в Україні забезпечена свобода совісті: у 2018 році так вважали 69% опитаних.
Я щиро переконаний, що із створенням єдиної помісної автокефальної Церкви більшість православних українців зроблять свій свідомий вибір та об'єднаються саме в ній. Адже саме з Константинопольського Патріархату понад тисячу років тому й починалася історія православ'я на сучасних теренах України.
А Російська православна церква буде діяти виключно на території Росії. І це не перебільшення, а відображення тих тенденцій, які зафіксовані в опитуванні Центру Разумкова: упродовж 2010-2018 років число вірних УПЦ МП зменшилося майже вдвічі (з 24% до 13%).
МІФ ТРЕТІЙ: в результаті надання автокефалії Православній Церкві в Україні нібито "посилиться громадянське протистояння, виникнуть серйозні "конфлікти на релігійній основі, відбудеться "церковний розкол. Цей міф на сьогодні найбільше експлуатує кремлівська пропаганда.
І ще раз відверта маніпуляція та брехня.
Навпаки, створення автокефальної помісної Православної Церкви в Україні об'єднає православних українців, створить духовні основи для існування та розвитку Української держави.
У зверненні "Ініціативи 1 грудня" цілком слушно відзначено той факт, що Православна Церква в Україні, як свого часу Православні Церкви в Албанії, Болгарії, Греції, Грузії, Польщі, Румунії й Сербії, має невід'ємне право на автокефалію. Адже Вселенськими Соборами встановлено правило, згідно з яким церковно-адміністративний розподіл має збігатися з державними кордонами.
МІФ ЧЕТВЕРТИЙ: влада нав'язує створення автокефальної Церкви в Україні та втручається у справи Церков.
Чергова неправда та відверта провокація.
Противники надання автокефалії діють за принципом Джорджа Оруела: правда – це брехня, війна – це мир, а отже об'єднання – це розкол. І намагається переконати у цьому Вселенського Патріарха Варфоломія, збираючи серед громадян України от такі собі "заяви".
Насправді, українські громадяни прагнуть до створення єдиної автокефальної церкви: лише 9% опитаних Центром Разумкова упевнені у тому, що "Українська православна церква має залишатися невід'ємною частиною Руської (Російської) православної церкви".
Влада об'єдналася у підтримці отримання автокефалії, адже таким чином вона відображає думку переважного числа наших громадян і просто виконує свій конституційний обов'язок, допомагаючи православним українцям у втіленні своїх мрій.
***
Як православний українець, буду робити все, щоби історичне рішення про надання автокефалії Українській Православній церкві було прийнято. Як реаліст, я розумію всі труднощі на цьому шляху.
Як оптиміст, я вірю – помісна автокефальна Православна Церква в Україні буде створена.
P.S. Під час підготовки цього блогу були використані результати соціологічних досліджень Центру Разумкова, опубліковані у доповіді "Особливості релігійного і церковно-релігійного самовизначення українських громадян: тенденції 2010-2018 рр."
ФБ автора
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
