Сергій Дацюк Філософ

Популярно про стратегію та стратегування-4. Характеристики країн для їх стратегування.

18 жовтня 2007, 22:23

Для того, аби стратегувати управління тієї чи іншої країни, спочатку потрібно дослідити порівняльні характеристики цієї країни, які описують її стратегічні можливості.

Що таке теорія Хофстеда та яке вона має значення для стратегування?

Сьогодні вже стала класикою стратегічного зіткнення боротьба таких гігантів як "Кока-Кола" та "Пепсі-Кола" чи "IBM" та "Apple" чи корпорації "Майкрософт" з багатьма своїми конкурентами. Але нас в даному разі цікавить вклад самих корпорацій в розвиток теорії стратегування, який виявився значимим для теорії стратегування.

На сьогодні корпоративне стратегування це окрема велика сфера світового бізнесу. Корпорації охоче як наймають стратегічних консультантів, так і вкладають гроші в розвиток теорії стратегування, якщо не мати на увазі вітчизняних корпорацій. Можна зрозуміти вітчизняні корпорації, які неохоче замовляють та втілюють стратегії розвитку, оскільки досі в Україні дуже важко спрогнозувати ситуацію хоча б на рік вперед. Разом з тим, коли вітчизняні корпорації витрачають гроші на щось таке, пов'язане зі стратегічним баченням, то витрачають вони їх неефективно. Тобто, якщо вітчизняна корпорація влаштовує публічне обговорення майбутнього, то вона витрачає великі гроші на корпоративну чи політичну рекламу, а зовсім не на розвиток теорії стратегування, яка могла б послужити всьому суспільству.

І тут, як приклад для вітчизняних корпорацій ми на перше місце поставили б корпорацію IBM, завдяки якій з'явилися теорія, що дозволяє здійснювати порівняльно-диференційоване стратегування щодо різних країн, нині відома як теорія "ментальних програм" Гірта Хофстеда. Ця теорія є особливо важливою для стратегування в Україні, оскільки вперше дозволяє зрозуміти, які типи стратегій можуть бути ефективно реалізовані у нас відповідно до типу наших національних ментальних програм (з доповіді О.Пашкевича на КДКД).

В 80-х роках ХХ століття IBM мала 50 філіалів по всьому світу, мала прекрасно прописані структуру та технологію бізнес-процесів, які втілювала в цих філіалах. Разом з тим, в філіалах різних країн структура бізнесу материнської компанії давала різні результати. Тоді корпорація найняла консультанта з Голландії Гірта Хофстеда для того, аби він вивчив причини цього та порекомендував, як підвищити ефективність бізнес-структури та процедур бізнес-процесів в філіалах. Гірт Хофстед протягом 14 років працював на корпорацію IBM. Результатом його праці стала книга "Виміри національних культур в п'ятдесяти країнах та трьох регіонах".

Гірт Хофстед робить досить сміливе визначення культури – "колективна ментальна запрограмованість, частина передбачуваності нашого сприйняття світу, спільна з іншими представниками нашої нації, регіону чи групи, що відрізняє нас від представників інших націй, регіонів чи груп". Ця ментальна запрограмованість описується Хофстедом через п'ять "культурних вимірів": "індивідуалізм – колективізм", "дистанція влади: велика – мала", "несприйняття невизначеності: сильне – слабке", "мужність – жіночність", "короткострокова – довгострокова орієнтація на майбутнє".

Вимір "індивідуалізм – колективізм". В індивідуалістичних суспільствах людей рухають особисті інтереси та інтереси членів їх сімей. Основні цінності – людське життя та повага до прав людини. В колективістських суспільствах людей рухають інтереси розширеної сім'ї, клану, групи, партії, корпорації, держави. Група захищає своїх членів, але кожен член групи не може мати права на власну думку супроти думки більшості групи.

Вимір "дистанція влади: велика – мала" показує, настільки нерівні фізичні та інтелектуальні здібності членів суспільства є основою для їх нерівності щодо влади та власності, і настільки це визнається культурою припустимим.

Вимір "несприйняття невизначеності: сильне – слабке". Суспільства зі слабким несприйняттям невизначеності підготовлюють своїх членів до невизначеності та з часом досягають її послаблення. Суспільства з сильним несприйняттям невизначеності досить агресивно ставляться до будь-яких змін, а коли такі настають через непереборні причини, дуже сильно страждають від цього через високу депресивність та смертність.

Вимір "мужність – жіночність" означає сильне чи слабке розділення ролей між статями. Сильне розділення статевих ролей Хофстед називає мужністю, слабке розділення статевих ролей – жіночністю. В мужніх суспільствах домінують мужні цінності – активність, результативність, самодостатність, симпатія до успіху. В жіночних суспільствах домінують жіночні цінності – скромність, домінування людських відносин над грішми, захист слабких, симпатія до невдах.

Вимір "короткострокова – довгострокова орієнтація на майбутнє" показує, як далеко люди в різних культурах зазирають у майбутнє. Цікаво, що п'ятий "культурний вимір", "короткострокова – довгострокова орієнтація на майбутнє" був доданий Хофстедом пізніше, коли він побачив, що різні країни по-різному здатні передбачати та планувати своє майбутнє, в том числі в процесі стратегування.

Нижче ми дамо попередню порівняльну експертну оцінку України щодо Росії та розвинутих країн в контексті вимірів "ментального програмування". Точна оцінка буде можлива лише після проведення спеціального дослідження щодо вимірів Хофстеда.

Отже Україна – більш індивідуалістична, ніж Росія, менш індивідуалістична, ніж розвинуті країни; дистанція влади – менша, ніж в Росії, але більша, ніж в розвинутих країнах; несприйняття невизначеності – сильніше, ніж в Росії і в розвинутих країнах; мужність більша, ніж в Росії, але менша щодо розвинутих країн; орієнтація на майбутнє більш короткострокова, ніж в Росії і в розвинутих країнах.

Таким чином, більша індивідуалістичність, більша мужність та менша дистанція влади дають Україні більше шансів щодо Росії в розвитку. Але сильніше несприйняття невизначеності та менш довгострокова орієнтації на майбутнє, ніж в Росії, надзвичайно сильно позбавляють нас шансів на стратегування, яке пов'язане з довгостроковістю та проривом. Тим самим в Україні мають шанс бути ефективними коротко-середньострокові стратегії непроривного поступального розвитку.

Читати частини 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10

powered by lun.ua
Коментарі — 28
Пересічна_громадянка _ 19.11.2009 22:40
IP: 77.123.24.---
"...в Україні мають шанс бути ефективними коротко-середньострокові стратегії непроривного поступального розвитку".

Ретельний підхід, який дійсно є найкращим.
sybarite _ 23.10.2007 23:38
IP: 77.123.198.---
20.10.2007 21:39___ Reader_
А з якого рівня країна виглядає як тактична одиниця? Що це за рівень на два порядки більший?

А планета?-)
technologyera _ 21.10.2007 10:06
IP: 137.224.234.---
В цьому звичайно є доля правди. Україна має стратегічну перевагу в земельних ресурсах. Але це однак не означає, що потрібно всю енергію направляти в сільське господарство. Доля с\г в ВНП є порівняно низькою ніж, скажімо, в промисловості. Сучасний стратег повинен робити комплексний підхід. На мою думку, більш важливим є міжгалузевий аналіз. Комплексний підхід повинен бути орієнтований на синергетичний ефект. Як багато уваги ми б не приділяли с/г, без нормального стану економіки (дешевих фінансових ресурсів), нормального розвитку нам не досягнути. Для оздоровлення економіки потрібно здійснювати прорив у всіх сфекторах. В соціальних науках я є скептиком теорій, оскільки знаю як вони формуються (багато виключень). Якщо ми будемо жити лише коротко та середньостроковою стратегією, то так і залишимося невизначеними та "близорукими". Поступальний розвиток ніколи не буде "поступальним і неперериним" якщо жити лише 5 років. Проблема в тому, що ми ніколи не формували цієї стратегії.
Reader_ _ 20.10.2007 21:39
IP: 80.91.186.---
20.10.2007 12:35___ sybarite
А яка "тактична одиниця" на два порядки менша за країну?)) Країна – регіон – область?
А з якого рівня країна виглядає як тактична одиниця? Що це за рівень на два порядки більший?
Reader_ _ 20.10.2007 13:03
IP: 80.91.186.---
20.10.2007 12:35___ sybarite
Я не мав на увазі тільки адміністративний поділ. А взагалі – пропонуйте.
sybarite _ 20.10.2007 12:35
IP: 77.123.198.---
19.10.2007 22:00___ Reader_
А яка "тактична одиниця" на два порядки менша за країну?)) Країна – регіон – область?
Reader_ _ 19.10.2007 23:53
IP: 80.91.186.---
19.10.2007 22:30___ IO95
Завжди дасть, але в даному випадку мало. Особливо якщо точка є сумою протилежних векторів.
Кращий жарт у записі. (без іроніїї)
IO95 _ 19.10.2007 22:30
IP: 193.34.79.---
Зрештою хіба ці "культурні виміри" незмінні? Особливо в суспільствах, що трансформуються. І хіба на них не можна впливати? Вони можливо повільно змінюються, але не настільки, щоб цим нехтувати.

19.10.2007 21:42___ Reader_
Може це і досить поверхнево, але зведення країни до параметрів точки, відомо де, зі своїми індивідуальними характеристиками у вимірах – скоріше за все нічого не дасть.
Завжди дасть, але в даному випадку мало. Особливо якщо точка є сумою протилежних векторів.
IO95 _ 19.10.2007 22:18
IP: 193.34.79.---
19.10.2007 14:50___ Provocator
Мені здається Ви плутаєте внутрішню і зовнішню невизначеність.
Відносно інших українці були переважно миролюбиві і прагнули визначеності. Відносно власних проблем не все так однозначно.
Можливо тут ключова відмінність від росіян.
Reader_ _ 19.10.2007 22:12
IP: 80.91.186.---
P.P.P.S. Кант це, здається, називав категоричний імператив. Що це для нас?
Reader_ _ 19.10.2007 22:05
IP: 80.91.186.---
P.P.S. Можливо це буде саме етика, мораль, а не економіка подивимось...
Reader_ _ 19.10.2007 22:00
IP: 80.91.186.---
18.10.2007 22:23___Сергій Дацюк
P.S. Здається головна помилка у визначенні тактичної одиниці, ми оперуємо країнами, а починати треба з аргументовного визначення саме у термінах аналітичної стратегіїї...? І зараз країною керують як матеріальною точкою, або "чорним ящиком", а прорив стане можливим, якщо це взагалі можливе, коли ми визначимо внутрішню сутність і напрями головних ударів.
Reader_ _ 19.10.2007 21:42
IP: 80.91.186.---
18.10.2007 22:23___Сергій Дацюк
Нижче ми дамо попередню порівняльну експертну оцінку України щодо Росії та розвинутих країн в контексті вимірів "ментального програмування". Точна оцінка буде можлива лише після проведення спеціального дослідження щодо вимірів Хофстеда. Здається більш цікава диференціація цих параметрів по групах та їх співвідношення і домінування, зокрема по регіонах. А також порівняння саме за цими критеріями з іншими країнами. Може це і досить поверхнево, але зведення країни до параметрів точки, відомо де, зі своїми індивідуальними характеристиками у вимірах – скоріше за все нічого не дасть.
bak _ 19.10.2007 15:49
IP: 79.124.153.---
Ребята, если вы такие умные, почему не богатые?
IBM не лучший пример. Достаточно вспомнить продажу китайцам их подразделения по персональным ПК и ноутам. Китайская корпорация LENOVO. Сами конкуренции не выдержали.
Так что хреновые у них управленцы и стратеги.
Provocator _ 19.10.2007 14:50
IP: 77.122.61.---
IO95
несприйняття невизначеності – сильніше, ніж в Росії
Себто українці хочуть стабільності і визначеності більше ніж росіяни?

Саме так. Слабке несприйняття невизначеності це готовність до революцій, проривів і т.п. – це є в Росії. Україна власними силами ніколи проривів чи революцій не влаштовувала. Бо тут традиційно всі вважали що "аби тільки війни не було". І з Росією за Богдана Хмельницького Україна об'єдналася і в СРСР в ХХ столітті вступила – аби тільки невизначеності не було. І незалежність свою на шару отримала – безкровно. Саме миролюбність і мажйже фізичне несприйняття невизначеності робить в Україні неможливими будь-які прориви.

Yuri_D
що таке комп'ютерознавство?
Традиційно чомусь наші вчені не дуже хочуть перекладати інші терміни українською. Я ж це зробив – комп'ютерознавство це те, що на Заході називають Computer Science
Теоретизування – створення концептуальних (а не описових) теорій. Теоретизування – те, що залишиться навіть після втрати наукою домінуючих позицій як в існитуційному пізнанні, так і політиці. Але тоді це буде вже конструктивне (ненаукове) теоретизування, тобто таке яке буде засновано на когнітології (фундаментальних уявленнях, а не знаннях).
sowhatnow _ 19.10.2007 09:33
IP: 92.112.9.---
например так:
Россиянин скорее пожертвует личным благополучием в надежде на колективное светлое будущее. А украинец – на меньший срок планирует карьеру и более склонен пойти/поехать работать туда где сейчас лучше, чем, туда где будет потом [или, например, потратить/отложить или взять кредит/накопить и т.п.]. ИМХО. Но это опять же... если "украинец" еще более менее понятно, то "россиянин" оч собирательный термин. Тут пожалуй "житель центрального федерального округа".
IO95 _ 19.10.2007 09:20
IP: 193.34.79.---
Стен1
Я думаю воно не особо корелює. Контрприклад: деіндивідуалізоване суспільство може в єдиному пориві будувати далеке світле майбутнє, а індивідуалізм може виражатись в гедонізмі "живу для себе сьогодні". Хоча якби автор навів яскраві приклади різних країн (як крайні, реперні точки) – було б більш вражаюче і тому зрозуміліше.
Стен1 _ 19.10.2007 06:18
IP: 77.123.15.---
Хотілося б знати – за якими саме параметрами дослідження так а не інакше визначалися культурні особливості України. Адже індивідуалізм передбачає саме опертя на власний план дій, а не зі сторони. По цьому показнику індивідуаліст самою логікою речей схильний саме до довгострокових цілей. Вільш колективістична Росія схильна саме до короткострокових цілей – адже ми говоримо не про суспільство, а про окремих громадян – які покладаються на державу, правителя, начальника – на кого завгодно, отже довгострокових цілей складати не можуть – не вірять у власні сили як індивідуумів. Адже орієнтації та характеристики маєть властивість змінюватись... Адже після принципових незворотних стрибків у невідоме – психологічна установка може змінюватися!
Станіслав Овчаренко
www.svetiteni.com.ua
sowhatnow _ 19.10.2007 06:15
IP: 92.112.9.---
гм... "читателям очевиден" не в смысле что тупой текст, а в смысле – "в доступной форме изложено...ю спасибо"
sowhatnow _ 19.10.2007 06:08
IP: 92.112.9.---
Абажиите... мне не нравится Ваше доказательство...
копирайт – препод по высшей математике

Раз Вы даете такую вводную:
Для того, аби стратегувати управління тієї чи іншої країни, спочатку потрібно дослідити порівняльні характеристики цієї країни, які описують її стратегічні можливості.
А потом даете рассказ про разработку Хофстеда про ментальные программы, то в каком-то месте в тексте нужно четко указать, что население – это только одна из стратегически значемых харктеристик страны, а ментальность – это только одна из характеристик населения.

Т.е. ход мыслей автора по поводу локализации ай-би-эмовской стратегии наверное всем читателям очевиден, но вот текст без такой конкретизации [что все остальные сравнительные характеристики учтены... от географии до демографии... уже учтены стратегами] получается типа "у меня есть барабан, пойдем... " сами знаете.
sybarite _ 19.10.2007 02:12
IP: 77.123.198.---
Вибачте, з категорією "мужність-жіночість" не ясно. США – емансипація жінок, фемінізм, змішування ролей і т.д. Але "домінують мужні цінності – активність, результативність, самодостатність, симпатія до успіху." Та ж таки Росія, задля наочності прикладу. Із тим, що в Росії (як і у нас) із гендерною рівністю ще далеко не все в гаразд, навряд чи хтось стане сперечатися. Розділення ролей – ого-го, але "домінують жіночні цінності – скромність, домінування людських відносин над грішми, захист слабких, симпатія до невдах." Позитивний герой, це, радше, Обломов, а Штольц – бяка. Може я щось не так зрозумів? Поясніть, будь ласка.
sowhatnow _ 19.10.2007 00:54
IP: 92.112.9.---
Сергій Дацюк
1. Отлично восполняете мои пробелы вобразовании))). Эту сравнитльную классификацию не раз встречал в практических аналитических рекомендациях по отрасли. Из-за лени даже не удосужился прочитать кто ее ввел. Теперь бум знать. Пасиба.
2. По отношение к неопределенности и переменам. Тут невозможно согласиться. По сравнительным наблюдениям – украинцы более лояльны к неопределенности, чем россияне. Тут действительно нужно выбрать если не иследование, то хотяб какой-то ориентир для сравнительной оценки.
3. Насчет большего разделения гедерных ролей в сравнении с РФ. Есть подозрение, что ощутимой разницы нет. Тут тоже надо чем-то подкрепить оценку.
HIPOV _ 19.10.2007 00:42
IP: 77.239.180.---
Я понимаю,что вы гордитесь своей "ученностью".
Но совсем не понимаю – что вы хотите сказать!
Может как нибудь для "лохов", А?

Цікаво, що п'ятий "культурний вимір", "короткострокова – довгострокова орієнтація на майбутнє" був доданий Хофстедом пізніше, коли він побачив, що різні країни по-різному здатні передбачати та планувати своє майбутнє, в том числі в процесі стратегування

Отже Україна – більш індивідуалістична, ніж Росія, менш індивідуалістична, ніж розвинуті країни;

Але сильніше несприйняття невизначеності та менш довгострокова орієнтації на майбутнє, ніж в Росії, надзвичайно сильно позбавляють нас шансів
sybarite _ 19.10.2007 00:06
IP: 77.123.198.---
18.10.2007 23:00___ IO95
Щодо Ваших сумнівів, стосовно ступеня несприйняття невизначеності, погоджуюся. А стосовно оцінки ступеню орієнтації на майбутнє, мушу визнати – автор має рацію. Не просіть обгрунтувати)) Не зможу. Це, радше з особистого досвіду.
Yuri_D _ 18.10.2007 23:51
IP: 91.124.52.---
(п.Дацюку)
Вибачте, але оці всі Ваші серіали про "стратегування" мені чомусь асоціюються з "філософонаніруванням" (як ви дозволяєте собі введення нових термінів, чом би й собі не дозволити?:))) Хоча... я неправий – погоджуюсь з К.Прутковим: "Сын мой, удивляйся, но не подражай...".
До речі, Ви так і не відповіли на простеньке запитання – що таке комп'ютерознавство (із сфери Ваших інтересів? 3-місячні курси для продавців комп'ютерів? І що таке "теоретизація цікавих проблем"?
Україна та Європа1056 Aтака Путіна1181 Вибори-2014158 Уряд реформ386 Мовне питання185
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter