Сергій Дацюк Філософ

Популярно про стратегію та стратегування-10. Як можливе стратегування найвищого рівня?

29 листопада 2007, 22:21

Ми повинні дуже обережно уявляти собі, як можливе елітне стратегування. І воно вочевидь має бути мало схоже на наші звичні уявлення про управління чи тіньовий вплив.

Нарис про елітне стратегування.

Стратегічне мислення це мислення, що принципово відмінне від традиційного мислення в культурі. Мислення в культурі це мислення, що у ставленні до світу виходить з наявних знань, традицій, вмінь, навичок, наявних ресурсів та наявних технологій управління. Стратегічне мислення це таке мислення, що у ставленні до світу виходить з уявного – з принципово нових знань, які ще не підтверджені жодною практикою, зі спроби освоїти нові вміння, започаткувати нові традиції, зі спроби використати ресурси, що стануть ресурсами тільки в принципово нових умовах, в нових середовищах, які зараз не дуже ще й можна виокремити, побачити, зрозуміти їх потенціал на майбутнє.

Елітне стратегування досить складне для уявлення, щоб про нього можна було розповідати теоретично. Краще розповісти про це метафорично, абстрактно.

Те, що ми є – це наше мислення і наш чуттєвий світ. Техніка і технології, які ми створюємо, – це не ми; це те, що нас використовує. Під технікою та технологіями ми маємо на увазі не тільки залізо, в яке вкладені програми його роботи, як от телевізор, мобільний телефон чи комп'ютер, але і соціальні технології – організація соціальних структур влади, бізнесу, громадянських відносин.

Як працює техніка та технології, розуміють дуже небагато людей – ті, хто це все створює. Ця частина людей, носії знань про те, як влаштовані техніка та технології, дуже незначна. Ще менша частина – це ті, хто може розробляти нові техніку та технології. Більшість людей не розуміє, як влаштована техніка та технології, а знає тільки, як користуватися ними, бо вони задля цього і створювалися – щоб не думати, як це влаштовано, а користуватися. Відтак люди з певного моменту можуть розглядатися як додатки до техніки та технологій, які їх приводять в дію.

Мислення і чуттєвий світ існує незалежно від існування техніки та технологій – за своїми законами. Від самого початку людства світ мислення та чуттєвості існує мережевим чином, де вузли – це окремі носії складного мислення та складної чуттєвості. Лише ті країни є стратегічними, що здатні розвивати, тобто ускладнювати мислення та почуття, є стратегічними. Тобто лише ті країни є носіями стратегічного мислення, які незалежно від розвитку техніки та технологій забезпечують розвиток мислення та чуттєвого світу випереджаючим чином.

Таким чином елітний рівень стратегування – це стратегування, що зосереджене не на рівні влади – державної чи муніципальної – а в особливому прошарку культури, де зосереджені розвиток мислення та розвиток чуттєвого світу.

Розвиток мислення не збігається з наукою. Сьогодні наука є технологізованою і предметизованою. Наука діє в неймовірно розгалуженій предметизації, яку окремий вчений не може осягнути за все своє життя – тобто кожен предмет вже принципово не може бути зібраний у єдине ціле в роботі окремого вченого за все його життя. Раз так, то предметизація не дозволяє мати цілісні наукові знаннєві уявлення. Наука займається виробництвом знань на основі фундаментальних незнаннєвих уявлень, які власне наукою не осмислюються як та чи інша онтологія. Розвиток мислення переміщається від виробництва наукових знань на більш фундаментальний рівень – на рівень конструктивного теоретизування, на рівень філософської онтології, на рівень типологізації різних онтологій в онтики, які потім передаються науці для предметизації та технологізації. Саме там – на рівні конструктивного теоретизування – відбувається сьогодні розвиток мислення.

Розвиток чуттєвого світу так само більше не пов'язаний напряму зі всім мистецтвом як таким. Мистецтво технологізоване і класифіковане на жанри – не є тією сферою, яка слугує розвитку чуттєвості. Наприклад, комедія чи фільм жахів – це технологізоване мистецтво, яке викликає задані емоції – веселощі чи страх. Але це більше не слугує розвитку чуттєвого світу. Це – мистецтво для мас. Тільки ті країни є стратегічними, які спроможні створювати мистецтво, що розвиває чуттєвий світ, робить його складнішим і осмисленішим.

Отже елітне стратегування не має нічого спільного зі створенням програм чи проектів розвитку, які би торкалися законодавчої чи виконавчої влади. Елітне стратегування працює з розвитком культури як такої – причому не в її національному вимірі, а як світової культури. Тільки та культура зберігається надовго, яка є світовою культурою, тобто смислообрази якої долають національні бар'єри і спроможні бути засвоєні іншими національними культурами.

Цілей елітного стратегування щодо країни всього три: збереження територіальної цілісності, відтворення та розвиток культурної ідентичності, світове стратегічне лідерство країни. Елітне стратегування є принципово не публічне через, з одного боку, складність розроблюваних та втілюваних ними стратегій, з іншого боку, через дієвість стратегії у зовнішньополітичному вимірі тільки тоді, коли вона невідома стратегічним суперникам.

Головні ресурси елітного стратегування – книги та книговидання, відтворення та розвиток мистецтв, теоретизування інституційне та позаінституційне, система освіти, система управління, інфраструктурний розвиток. Саме Стратеги елітного рівня можуть змінювати Конституцію в частині типу держави, форми правління, розширення та деталізації прав та свобод без референдумів і без затвердження Парламентом. Вони можуть за дорученням Парламенту взяти на себе роботу по реформуванню системи управління будь-якого рівня. І водночас Стратеги не мають жодних виконавчих функцій: вони не можуть впливати на будь-які кадрові призначення, на питання розподілу чи перерозподілу власності, на будь-які рішення виконавчої влади щодо економіки.

До елітного стратегування здатні люди зі складною мотивацією, які таку мотивацію демонструють своїм життям – це не політики, не люди влади, не люди бізнесу. Але це люди, які мають найскладніше в своїй країні мислення та розвинутий чуттєвий світ. Туди не обираються публічним голосуванням – тільки вже обрані обирають нових обраних. Для нинішньої травмованої рекламою та сучасною політикою свідомості вочевидь важко зрозуміти, як це так – елітним стратегуванням займаються люди, що в своїй більшості не є ні бізнесменами, ні політиками. Але це так. Такий інститут елітного стратегування – один з можливих способів збереження та розвитку специфічних компетенцій розвитку країни в світі, що поділений на конкуруючі цивілізації.

Елітне стратегування організовує та використовує мережі інтелектуалів, що не борються за інституційну владу, а є носіями лише концептуальної влади. Відтак безвідносно до політичного впровадження чи владного замовлення елітне стратегування завджи може бути організоване як синдикований процес мізкових центрів та крупного бізнесу. Елітне стратегування має здійснювати концептуальну владу.

1. Концептуальна влада є латентною. Це означає, що концептуальна влада не є матеріальною і не є актуальною. Концептуальна влада, в залежності від онтології, в якій ми це формулюємо, є ідеальною чи віртуальною. Концептуальна влада не залежить від тих чи інших носіїв, які її впроваджують, несуть на собі або підтримують. Концептуальна влада знаходиться на іншому рівні розуміння, ніж традиційна матеріальна чи актуальна влада.

2. Концептуальна влада є анонімною. Це означає, що концептуальна влада не є суб'єктною, тобто не пов'язана безпосередньо зі своїми суб'єктами-носіями. А відтак концептуальна влада може здійснюватися через поширення стратегічних ідей в будь-який спосіб. Тобто, як казав Маршалл Мак-Люен: посланець це тільки послання.

3. Стратегічні ідеї неможливо скрити. Це означає, що концептуальна влада в традиційному розумінні не є утаємниченою чи скритою спеціальними засобами, як це буває в маніпуляціях демократичної влади. Стратегічні ідеї скриті лише своєю складністю для профанів, але завжди відкриті для тих, хто їх спроможний зрозуміти.

4. Концептуальна влада подібна до спрута чи шарового пирога (в залежності від віртуальної чи ідеальної онтології). Це означає, що концептуальна влада є мережевою неієрархічною, має багато рівнів чи шарів свого існування і відповідно розуміння. Інакше кажучи онтологія концептуальної влади є багаторівневою-мережевою.

Що ж можливо сьогодні? Ми коротко тільки означимо напрямки роздумів з цього приводу. Мережева розподілена стратегія інтелектуальних груп місцевих громад України. Діючий семінар зі стратегування, який не має жодного прямого впливу ні на Парламент, ні на виконавчу владу, але який водночас є інтелектуальною інфраструктурою, що розгалужена в багатьох органах влади. Видання альманаху зі стратегічної проблематики. Створення нової Академії, яка готуватиме людей зі стратегічним мисленням. І просто дискусія в суспільстві про публічну стратегію та стратегування. Хоча б в принципі щось...

Читати частини 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9

powered by lun.ua
Коментарі — 20
Poluhohol _ 14.04.2008 21:44
IP: 62.80.167.---
"Аффткар жжот"... Цікаво. він має уяву про "бритву Оккама"?
profy _ 16.01.2008 11:27
IP: 195.137.202.---
Ранове. Про які стратегіїї Ви розмірковуєте? Все вже давно придумано. Якщо Україна хоче рухатися в напрямку до ЄС, то й стратегія повинна полягати в плануванні заходів по прийняттю правовоїх системи, яка працює в будь-якій країні ЄС. Це біля 50 000 законів. Боронь Боже, якщо це буде "адаптація " українського законодавства до вимог ЄС. Це займе сотні років, й буде нагадувати модернізацію "Запорожця" в "Мепрседес", та ще й підчас руху. Треба повторити досвід наших сусідів, які за 10-15 років вже стали членами ЄС. Вони обирали вже працюючий аналог правової системи члена ЄС та на протязі короткого часу (1 місяць) приймали в паламенті всі 500000 законів. І ні ляпіни з терьохіними, ні 150 чи 15 000 експертів не повинні нічого в цій системі змінювати, інакше порушиться функціонування Правової системи в цілому.
ЗРАДА _ 14.01.2008 13:37
IP: 213.159.240.---
Пане Сергію, цікаві думки й судження у ваших міркуваннях.
Але... " не буде поля – не виросте й хліб". Країна має мати Стратегію розвитку. Але бачення мають виробити певні люди, експерти, консультанти, науковці. Все це може відбутися на основі ретельної аналітики. Іншими словами, десь на рівні Президента, чи Ради нацбезпеки, чи КМУ – маєбути створене "поле", чи такий собі клуб, у якому й буде варитися те, що згодом може бути назване Стратегією розвитку країни. Але сама організація процесу має бути чіткою, регулярною й осмисленою. Для прикладу: Ляпіна К., Катеринчук М., Лановий В. – мали ідею створення концепції Податкової реформи. В кожного були групи експертів. Але поки всі не об'єднали зусилля і не стали на регулярній основі зустрічатися в Адміністрації Президента, так і нічого не було. Але врешті решт після 8 місяців регулярних дискусій, роботи понад 150 експертів, чиновників, консульантів, представників громадських організацій – з'явились "Хартія податкових взаємин" та концепція "Податкової реформи". Два продукти, які тепер й лягли в основу змін у цьому секторі.
Із розробкою Стратегії слід вчинити так само. Знайти у владі тих, хто розуміє що таке Стратегія, розуміє що це потрібно, тоді сформувати групу підтримки з експертів, науковців, консультантів, попрацювати й видати на гора: "Аналіз поточного стану" (Україна в світі) і вже від цього "Дорожня карта" (Куди і як йдемо). Матимемо потяг з вагонами, а тоді й рейки прокладемо туди куди хочемо попасти...
zinik _ 02.12.2007 18:19
IP: 99.225.175.---
C_Solovjev
"Эта неопределенность и есть крайне опасное состояние системы"

У меня другие слова на языке, оставлю их при себе...

"Но как видим никто, во власти, таких задач не ставит и решать не собирается"

Опять не могу произнести вслух свои мысли.

"Вот в чем проблема"

Главную проблему вижу в другом, в зомбировании людей.

"Впрочем, даже и не обсуждают на стратегическом уровне эти проблемы"

Они-с сейчас, вдруг занялись открытием укр.школ в Крыму, и трындят об этом всюду, тем самым сталкивая ещё больше людей друг с другом. Можно подумать, что нельзя тоже самое сделать спокойно, без истерик и конвульсий.
Очередная игра в напёрстки.
А то, что отстреливают людей, как собак, безнаказанно, об этом ни-ни, тишина.
C_Solovjev _ 02.12.2007 08:08
IP: 92.112.21.---
Продолжая ранее сделанный коммент.
Не обсуждают публично. Но отвечая на ваш (01.12.2007 23:32___ zinik) комент. замечу, что решение этих задач должно и можно начинать с рождения человека, развитие в нем навыков ума, давая необходимый и качественный набор знаний и содействуя развития в человеке соответствующим логикам, не только как инструментам ума, но и масштабу мыслительный способностей от предрассудков через преодоление ограниченности рассудочности к Разуму. В основным принципам мудрости права Гегель относил принцип: Все Разумное должно быть действительным, а все действительное – Разумным.
Однако, многие делается, в том числе властью, для того, чтобы все было наоборот. Это их стратегическая цель. Цель поддержания в стране закономерностей характерных для глуповщины, для страны дураков. В этом смысле нам как раз и не хватает публичных сил исключить такого рода политику властей во всех важных сферах жизни, в том числе безопасности для жизни и здоровья людей.
C_Solovjev _ 02.12.2007 07:44
IP: 92.112.21.---
На: 01.12.2007 23:32___ zinik

Между конкретным фактом убийства человека (ко всему еще и политтехнолога и деятеля по земельным акциям) может быть и есть причинная связь с общим состоянием общества.
Это связь может быть установлена или скрыта так называемыми "правоохранительными" органами. "Так называемыми" потому, что в основном они не охранают права, а в лучшем случае исполняют законы, какие далеко не всегда правовые, а в худшем случае сами принимали участие в убийстве (такое не исключено) и сами же будут, в силу закономерностей действующих в этой бюрократической корпорации, делать так, чтобы убийство и его первопричины не были раскрыты.
Это я привел возможные границы последствий между фатом убийства и деяниями властей.
Эта неопределенность и есть крайне опасное состояние системы. И стратегической задачей развития власти (в стратегическом смысле) есть устранение (исключение возможности) того, что убийство не раскроют (фактически, с прояснением истины).
А, напротив, стратегической целью развития власти есть достижение того состояния при каком – убийство, как и любое иное преступление, будет безусловно раскрыто и к виновным применены эффективные фанкции, какие исключат возможность повторения такого рода действий в будущем. Именно исключат. Это возможно при условии пожизненной изоляции (для убийств). Но как видим никто, во власти, таких задач не ставит и решать не собирается. Вот в чем проблема. Впрочем, даже и не обсуждают на стратегическом уровне эти проблемы
zinik _ 01.12.2007 23:32
IP: 99.225.175.---
C_Solovjev
"вычитал мысль о том, что Ум это способность различное видеть в единстве".

"Много разумных людей есть в Украине. Однако им не хватает ума образовать организованную силу, взаимодействующую с властью как контрагент".

"Необходим логический мост между миром умозрительных абстракций (какой есть серия статей автора) и практикой (т.е. обратный ход "по нити Ариадны" в реальный мир) через осознанную цель (цели) "

"У п'ятницю було вбито керівника групи американських політтехнологів Блоку Литвина та директора "Земельно-ресурсного клірингового центру" Олега Шеремета".

Это я попыталась выстроить тот самый "мост" о котором вы так много говорили, между, как вы говорите "умозрительных абстракций" автора и реальным миром, через осознанную цель.
C_Solovjev _ 01.12.2007 20:53
IP: 92.112.15.---
Экскурсы в сферы чистых абстракций могут или не могут научить или помочь в переходах к конкретностям.
Необходим логический мост между миром умозрительных абстракций (какой есть серия статей автора) и практикой (т.е. обратный ход "по нити Ариадны" в реальный мир) через осознанную цель (цели).
Цели, скажем в политико-правовом смысле, не определяются в работе автора.
Т.е. все достаточно далеко от решения задач "политики в сфере, скажем, гражданского права, отпределение его границ с криминалом (все, что не соответсвует цивильно правовым принципам – криминально), а пребывает в координатах космической пустоты темной, невидимой части Истину и доступного смысла.
Доказательством этих соображений может быть развитие темы знатения и верховенства права, как фактора стратегии.
Provocator _ 01.12.2007 14:58
IP: 77.122.44.---
30.11.2007 10:54___ IO95
Так от, питання в тому чим відрізняється боротьба за концептуальну владу і боротьба стратегій на зовн.-пол. рівні?
Чому в боротьбі за концептуальну владу вже не обов'язково перевагу має той, хто більше знає про суперника?
Боротьба за концептуальну владу це не боротьба знань, навіть дуже складних, які дійсно здебільшого є публічними, а боротьба мислительних компетенцій – індивідуальних і колективних. Там де зустрічаються найвищі індивідуальні мислительні компетенції, які підтримуються як такі; там, де зустрічаються найвищі колективні компетенції, які підтримуються як такі, концептуальна влада є більш сильною. Підтримка це неперервна наявність складних завдань, в яких тільки і існують мислительні компетенції найвищого рівня, а не матеріальна оплата чи соціальне визнання носіїв індивідів чи колективів. Мислительні компетенції є ізольованими внутрі країни, і навіть групи чи школи, які є їх носіями. А стратегічна дія виходить з інформації про суперників, яка знову ж є в сучасному світі технологій комунікації є майже публічною.
Це взагалі цікаве питання (давно грутиться в голові) – як перемагати нічого не приховуючи і знаючи мінімум про суперника.
Перемагати – розвиваючи нові теорії, нові мислительні, управлінські та стратегічні компетенціїї як колективні практики, яких нема у стратегічних суперників. Знання можна перейняти, а компетенції, особливо колективні, швидко перейняти неможливо.
IO95 _ 01.12.2007 09:38
IP: 195.254.142.---
Автор, відповідь буде? Чи недолуге питання?:)
SurferUa _ 30.11.2007 20:09
IP: 77.121.229.---
С точки зрения банальной эрудиции... все написанное – полная бредятина. Кстати, именно по этой причине ее нельзя поставить под сомнение и опровергнуть. Ведь вы не спорите с идиотами?
Папай _ 30.11.2007 16:25
IP: 77.121.50.---
Сферичний велосипед цілком може бути мистецьким об'єктом – кататися не можна, але глянути приємно.
socrat _ 30.11.2007 15:15
IP: 213.186.198.---
От ё. Хорошо разработанны тактические механизмы режима меритократии. См., например, field manual 100. Есть гламурный концепт дискурса и баблоса элит. А для более развитых граждан: в теория распознавания есть раздел ОТС в котором есть раздел теория принятия решений. Классический формализм ТПР может решаться аппаратом теории активных агентов, частный случай – рефлексивные агенты в активных средах (управление управлением – рефлексия второго порядка, с существующим ПО можно концептуально, т.е. с распознаванием струтуры на каждом шаге исследовать бесконечную). Прикладной аппарат хорошо разработан для сложных систем, и это не экспрес-Делфи с конкордансом по максимальному отклонению в исполнении граждан, вещающих в специальных интерактивных документах на ЭВМ, подключенной к всемирной паутине. Потому граждане, кто в бою, статей с некоторого времени не пишут.
Писания автора (корпорация стратегического консалтинга – улыбнуло) очень напоминают размышления и раздумия философа, например, о времени. Физики как-то поняли, что это метрика и измеряется в метрах. А квантовые вероятности можно счетно получить на модели электрона с прецессирующим спином, если понимать, зачем есть штука такая – гугол (потому и механическая система не обратима по времени). И тут философ, о предмете с сорока ошибками семантическими на странице.
Читайте, для начала, хотя бы книги по прикладной статистике, чтобы не изобретать сферические велосипеды.
C_Solovjev _ 30.11.2007 13:12
IP: 77.121.162.---
В любой стране, где есть или нет свободы, сосуществует власть и общество, как объект власти. Общество практически никогда не бывает организованным, так как власть противостоящая обществу. Однако кто мешает соорганизоватться части обществу в силу противостоящую власти, но не исключающую проникновения во власть и влияние на власть тем же умение стратегически мыслить? И существуя в таком качестве можно развивать навыки стратегического мышления и возможности применения результатов на практике. Много разумных людей есть в Украине. Однако им не хватает ума образовать организованную силу, взаимодействующую с властью как контрагент.
IO95 _ 30.11.2007 10:54
IP: 195.254.142.---
30.11.2007 09:35___ Provocator
Ви можливо не зрозуміли питання.
В боротьбі за концептуальну владу також є суперники з іншими концептами. Проте ця боротьба публічна. Саме публічність є інструментом такої боротьби. І судячи з усього суб'єкти такої боротьби вже не мають нічого таємного. Ну крім всіляких теорій "нетократії", про які і так "знають усі".
Так от, питання в тому чим відрізняється боротьба за концептуальну владу і боротьба стратегій на зовн.-пол. рівні?
Чому в боротьбі за концептуальну владу вже не обов'язково перевагу має той, хто більше знає про суперника?
Це взагалі цікаве питання (давно грутиться в голові) – як перемагати нічого не приховуючи і знаючи мінімум про суперника.
Provocator _ 30.11.2007 09:35
IP: 77.122.44.---
11.2007 23:33___ IO95
Елітне стратегування є принципово не публічне через, ... дієвість стратегії у зовнішньополітичному вимірі тільки тоді, коли вона невідома стратегічним суперникам.
Стратегічні ідеї неможливо скрити
Чому для боротьби за концептуальну владу відкритість – це плюс, а для боротьби стратегій у зовнішньополітичному вимірі – мінус? В чому принципова різниця?...
Тому, що в інших країнах (особливо наших стратегічних суперниках) тех є свої розумники, які одразу ж розшифрують нашу стратегічну гру, яка таким чином втратить всякий смисл.
C_Solovjev _ 30.11.2007 05:29
IP: 92.112.21.---
Тема затеяна важная. Приметательно, что многое кажется написанным с чистого листа. В действительности итория развития искусства мыслить многое уже проходила. И если глубоко копнуть, то многое окажется не только известным но и проверенным на практике.
Прежде чем высказаться относительно стратегических моментов, хочу несколько слов сказать о методо-логических условностях.
Предпосылкой стратегического мышления действительно есть "Знания". Однако еще Гераклит заметил, что многознание не признак Ума. Я не проф/философ, но как то у Гегеля вычитал мысль о том, что Ум это способность различное видеть в единстве. Относительно знаний это конечно умение различные и необходимые знания видет в единстве. Но, и этого мало. Описывая основы субъективной стороны следует особое внимание также уделить особенностям Логики, поскольку Логика в предпосылках мышления играет пожалуй ключевую роль, скажем в соотношении субъективности и объективности, а также совпадении, тождестве. соответсвии логики субъекта с объективными закономерностями предмета осмысления.
Теперь несколько слов к предмету осмысления. Здесь на мой взгляд есть смысл изначально увидеть, представить себе умозрительно, – цель, объект. Относительно общественных отношений, это сами отношения, желаемые отношения, объект в модальности. А далее определиться с объективной стороной, т.е. с органичной последовательностью действий, какие и должны привести к желанной цели. Об этом далее, поскольку закончен лимит на комент.
Папай _ 30.11.2007 01:01
IP: 77.121.50.---
Ілюмінація.
bard _ 30.11.2007 00:34
IP: 192.30.202.---
А я завжди думав, що:
Стратегічне мислення – усвідомлення мети та способів її досягнення виходячи з аналізу наявної ситуації та можливих шляхів її розвитку.
IO95 _ 29.11.2007 23:33
IP: 195.254.142.---
Елітне стратегування є принципово не публічне через, ... дієвість стратегії у зовнішньополітичному вимірі тільки тоді, коли вона невідома стратегічним суперникам.
Стратегічні ідеї неможливо скрити
Чому для боротьби за концептуальну владу відкритість – це плюс, а для боротьби стратегій у зовнішньополітичному вимірі – мінус? В чому принципова різниця?...
Уряд реформ406 Корупція1348 Зеленський30 Україна та Європа1094 Aтака Путіна1232
ОСТАННІ ЗАПИСИ
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter