Сергій Дацюк Філософ

ВІЙНА ТА МИР В УКРАЇНІ

29 квітня 2016, 11:35

Останнє засідання Ради Безпеки ООН показало, що не тільки у України чи у Росії, а й у цілого світу в репрезентації ООН, немає концепції виходу з ситуації російсько-української війни.

"Мінські домовленості" це шлях до подальшої фрагментації України

"Мінські домовленості" це фейковий мир, який неможливо імплементувати в міжнародні домовленості, тому що "мінський підхід" не дає відповідь на ряд важливих питань.

Перше питання: яким має бути кінцевий статус ДНР і ЛНР (в Україні, в Росії, окремо як незалежні держави, окремо під протекторатом Росії чи України, чи спільним). Статус "особливості самоврядування", норми яких Україну змушують прийняти на рівні Конституції, це тимчасовий статус. А отже Україну змушують приймати тимчасову Конституцію, цим самим закладаючи прецедент втручання міжнародної спільноти всередину суверенітету країни на боці сильнішого і агресивнішого.

Тимчасова українська Конституція за "Мінськими домовленостями" фіксує розпад України як процес, що розпочався і буде продовжуватися. "Мінські домовленості" це домовленості про цивілізований розпад України, на який українська олігархічна влада погодилася і тепер шукає спосіб, як найменш вразливо донести це своїй громаді.

"Мінські домовленості" це більше, ніж зрада українського правлячого класу своєї громади – це зрада міжнародної спільноти самому принципу ООН (преамбула Статуту ООН – принцип "рівності прав великих та малих націй").

Друге питання: як бути з Кримом? Чи визнавати Крим як окуповану територію не стільки політично, скільки економічно та культурно? Президент України заявив, що "Крим не продається". Але в дійсності це означало, що Крим оптом не продається (від держави до держави), а вроздріб Крим продається (про що свідчать позови українського бізнесу щодо повернення своїх кримських активів).

За час незалежності України Крим не був включений в український міф, в українську державну історіографію. Українські діти не вчили в школі, що кримська земля полита українською кров'ю, на відміну від російських дітей, яким це постійно пояснювали. Не полите власною кров'ю не мотивує до захисту.

Крим як був неукраїнським, так і лишається неукраїнським. Важко зберігати всередині ідентичності щось поєднане з нею лише умовно. Територіальна поєднаність Криму з материковою Україною не означає однак включення кримської історії всередину української історії, кримських перспектив всередину українських перспектив.

Для олігархічного дерибану – основного процесу освоєння Криму українським правлячим класом – питання державної приналежності Криму не було принциповим. А південний берег Криму виявився в сучасному висококоннективному світі не дуже сильним мотиватором, бо відпочивати можна в інших місцях світу – дешевше і якісніше.

Отже "Мінські домовленості", уникаючи питання Криму, насправді свідчать про те, що на здачу Криму українська олігархічна влада уже погодилися, і тепер вичікує лише час, щоб найменш вразливо дати зрозуміти це своїй громаді.

Третє питання: як бути з кримськотатарським народом? Всередині національної ідентичності, якої більш-менш дотримувалась попередня влада і якої позірно дотримується нинішня влада, на це відповідь знайти неможливо.

Якщо говорити про політичну націю в розумінні держави, то конституційна автономія Криму автоматично проекціюється на автономію кримськотатарського народу від українського народу. А значить будь-який український націоналіст (особливо державник і особливо інтегральний націоналіст) може сказати, що кримськотатарський народ є автономним щодо українського народу, а значить про нього можна дбати лише за залишковим принципом, тобто лише після того, як подбаємо про свій народ.

Українці можуть взяти відповідальність за кримськотатарський народ лише всередині концепту громадянської ідентичності – тобто всередині спільного процесу антиколоніальної боротьби з російським імперіалізмом за громадянські права і свободи. Але й тут є проблема – подолання російського імперіалізму зовсім не означає повернення Криму до України, бо цього направду не хоче український правлячий клас.

Тут виникає проблема національного диспаритету українців та кримських татар, тому що кримськотатарський народ не бажає розчинятися серед українського народу. Забезпечити ж місце компактного проживання кримськотатарському народу на материковій Україні це означає впустити всередину себе швидко зростаючий в демографічному плані народ. А це породжує майбутні проблеми етнічних, релігійних та територіальних конфліктів між народами. Крим в цьому сенсі був ареалом природнього життя кримських татар. Життя кримськотатарського народ на материковій Україні це по суті виокремлення материкового "Криму" як окремого ареалу.

Якщо українці не збираються відвойовувати Крим, а олігархічна влада саме не збирається, то ми фактично підставляємо кримських татар в середньостроковій перспективі. Вони змушені боротися, щоб вижити, а українці не змушені боротися, бо фактично зреклися Криму. Відтак ми отримуємо ще і пасіонарний диспаритет обох народів.

Всі ці фрагментації країни, про які не хоче думати правлячий клас, про які не хочуть думати наші експерти, саме і породжують "мінський процес" у середньостроковій перспективі.

Два консенсуси в Україні

Українська влада в особі Президента та Уряду, які представляють позицію олігархічного консенсусу всередині країни, вдавшись до цинічного контрреволюційного перевороту в Парламенті, досі не змогла і в принципі не здатна запропонувати бачення виходу з війни.

Ми маємо два консенсуси щодо війни та миру в Україні – олігархічний консенсус та громадянський консенсус. Ще до 14-го квітня 2016-го року можна було робити вигляд, що є солідарність цих консенсусів, але тепер ці консенсуси жорстко розмежовані як в економіці, так і в політиці. І особливо вони розмежовані щодо миру та війни в Україні.

Давайте коротко покажемо це на прикладі економіки.

З точки зору громадянського консенсусу – спочатку потрібно було би зменшити драконівські податки, провести деоффшоризацію, дерегулювати бізнес-діяльність середнього класу, дочекатися зменшення кризи неплатежів в сфері інфраструктурних послуг і лише потім піднімати тарифи.

З точки зору олігархічного консенсусу потрібно було зробити протилежне – підняти тарифи, податки не чіпати (щоб далі перерозподіляти їх в свою кишеню з державного бюджету через свої монополії), деоффшоризацію затягнути дуже надовго і потім провести її у вигляді фейку, потім так само зробити фейкову дерегуляцію.

Тобто ось що відбулося: олігархи, по-перше, переклали всі ризики за реформи на українську громаду, а, по-друге, знайшли спосіб як затягнути реформи і навіть повністю їх саботувати. Якщо уважно спостерігати за нинішнім так званим процесом деоффшоризації, то відсутність чіткої та змістовної позиції у лідера цього процесу, спрямованість на довгі узгодження між експертами свідчить про те, що це збираються затягнути дуже надовго. Те ж саме можна сказати і про податкову реформу – фейк і затягування процесу.

Так само і в питанні війни та миру влада все більше схиляється до олігархічного консенсусу.

Громадянський консенсус полягає в наступному:

1) не дати владі продавати суверенітет країни ні на рівні тексту Конституції, ні на рівні території, ні на рівні зовнішнього управління МВФ;

2) розвивати реальне самоврядування, зменшувати вплив центральної влади і встановлювати жорсткий контроль над діяльністю корпорацій;

3) вести економічну війну проти Криму, ставлячи за мету його повернення;

4) визнати Донбас окупованим, припинити будь-яку його підтримку з держбюджету, і так, як і проти Криму, вести економічну війну, ставлячи за мету його повернення винятково на власних умовах;

5) забезпечити повітряний щит території України і бути готовим до великої війни з Росією.

Олігархічний консенсус полягає в наступному:

1) торгівля суверенітетом (з Росією, зі світом, і навіть один з одним), торгівля Конституцією, торгівля окупованими територіально активами, отримання преференцій від кредитів МВФ;

2) замість реального самоврядування просувати децентралізацію для організації олігархічних республік, оскільки контрабандна торгівля між регіонами не менш вигідна, ніж під дахом держави чи СОТ;

3) економічна війни проти Криму зменшує ціну і можливість відшкодування вартості їх кримських активів, тому їй потрібно запобігти;

4) Донбас має залишитися в зоні впливу олігархів через українську державу в будь-якому вигляді (у вигляді протекторату Росії, України чи спільного України з Росією);

5) велику війну потрібно відвернути за будь-яку ціну, бо вона дуже заважає бізнесу та торгівлі.

Олігархічний консенсус не визнає територіальний суверенітет країни як обов'язкову умову. Олігархи впевнені, що вони виживуть за будь-якої влади, за будь-якої політичної приналежності територій їх активів. А це не так.

Вибір між миром та війною в Україні ї його наслідки

Небажання української громади політично оформлювати статус фрагментованих територій та боротися за суверенітет веде тільки до ще більшої фрагментації.

Зараз є всі підстави вважати, що починається вже внутрішня війна в Україні, війна громадянська, якої ми так хотіли уникнути.

Тобто так чи інакше небажання української громади вести війну з Росією, просто змінює спосіб цієї війни, перетворює її на війну громадянську.

Олігархічний консенсус має бути знищений. Громадянський консенсус має досягти домінування. Мирними засобами це вже навряд чи можна здійснити.

Уникнення водночас зовнішньої війни та громадянської війни дасть мир, але ціною втрати України як держави.

Отже – або війна з Росією, або громадянська війна, або поступова втрата України.

powered by lun.ua
Коментарі — 133
Robert Bruce _ 29.04.2016 16:29
IP: 146.148.21.---
Тут хтось пише, що держава загине...

Та її вже давно не існує... Все це тільки імітація, для того щоб мародери могли тягнути час і грабувати, грабувати...
Яка держава зберігатиме дипломатичні стосунки з агресором, котрий окупував 20% території?!!
Справжні держави розривають стосунки навіть за легку розмову про таке...
В якій державі дозволять бандам добувати корисні копалини нехтуючи при цьому усіма законами?
В якій державі увесь середній і великий бізнес зарегістрований закордоном і навіть през не платить податки?
В якій державі під час військового конфлікту, замість армії на фронт посилають хлопів з села?
В якій державі тільки одна дитина з 17 в старших класах хоче залишитись жити в своїй країні?!!!
антивірус _ 29.04.2016 16:12
IP: 46.133.78.---
P712:
_yurkiv_:
-vts-m-:
Ну що господа...
Якщо повірити авторові, то ми маємо зараз те, що мала царська Росія напередодні октября семнадцатого...
Нехвата лиш Лєніна, да, пане Дацюк?
Нехвата Бандери та атомної бомби.
Усе решта хвата.
Таку особистість, як Бандера, зараз би затоптали на поступах до влади. Бо Бандера – то інший світ, інша філософія. Хіба бариги типа Пецо і К на те здатні?
Цілком згідний! Зараз "свідома" розпорошена різними партіями Галичина його б навіть в Парламент не обрала
Андрій Павловський _ 29.04.2016 16:09
IP: 23.251.143.---
З повагою до автора... Глибокий, грунтовний аналіз і прогноз, саме саме тому олігархічний консенсус зробить все можливе, щоб як можливо менше людей ознаймилися

Друзі, такі матеріали треба розповсюджувати серед думаючих людей!
Robert Bruce _ 29.04.2016 15:33
IP: 23.251.143.---
От який парадокс: другий раз народ голосує за дебіла, який доводить країну до громадянської війни. Потім параша введе війська і європа буде їй тільки дякувати...І головне – нема способу цього уникнути... Тому путлєр і чекає, коли уркаїна впаде в його руки як стигле яблуко...
А вальцмани і гройсмани поїдуть доживати з награбованим в європу...
P712 _ 29.04.2016 15:04
IP: 92.113.16.---
_yurkiv_:
-vts-m-:
Ну що господа...
Якщо повірити авторові, то ми маємо зараз те, що мала царська Росія напередодні октября семнадцатого...
Нехвата лиш Лєніна, да, пане Дацюк?
Нехвата Бандери та атомної бомби.
Усе решта хвата.
Таку особистість, як Бандера, зараз би затоптали на поступах до влади. Бо Бандера – то інший світ, інша філософія. Хіба бариги типа Пецо і К на те здатні?
P712 _ 29.04.2016 15:02
IP: 92.113.16.---
Або однотурові йолопи-виборці мають зрозуміти, що самі спровокували це все, що коїться зараз, і заморожені конфлікти, і тарифи, і зарплатню мінімальну у 1378 грн., і пенсію у 1100 грн., і ціни драконівські, і пресинг кримських татар. Тому або вони розумнішають (що фантастика!), або розвал держави неминучий.
kren _ 29.04.2016 14:47
IP: 37.52.241.---
руслан49:
Автор – "Громадянський консенсус полягає в наступному:...
5) забезпечити повітряний щит території України і бути готовим до великої війни з Росією."

Ой чи не лукавить Дацюк щодо настроїв в суспільстві...
про сус-ні настрої має смисл говорити,коли є джерело таких,тобто сус-во,у значенні об*єднання громадян свідомих,хочаб,питання самозбереження.У нас і цього нема.
На РФ-є казарма-зона,де безумовно не може бути ніякої власної думки,тим більше якогось колек
тивного запиту,там є суворий порядок утримання,устав і неухильна ієрархія згідно до табеля про
ранги.
В Україні є населення,прокляте і покинуте своїми керівництвом і владою,що,якби вільне у своєму виборі.Тільки це не до сягнутий статус,а дозвільний стан вільного пересування відпущених на про
корм кріпаків,що не мають змоги\права у себе вдома вирішувати свої питання самим.
_yurkiv_ _ 29.04.2016 14:29
IP: 130.211.92.---
-vts-m-:
Ну що господа...
Якщо повірити авторові, то ми маємо зараз те, що мала царська Росія напередодні октября семнадцатого...
Нехвата лиш Лєніна, да, пане Дацюк?
Нехвата Бандери та атомної бомби.
Усе решта хвата.
руслан49 _ 29.04.2016 14:05
IP: 37.52.23.---
Автор – "Громадянський консенсус полягає в наступному:...
5) забезпечити повітряний щит території України і бути готовим до великої війни з Росією."

Ой чи не лукавить Дацюк щодо настроїв в суспільстві. Коли план останньої мобілізації в Івано-Франківській області було виконано лише на 40%. А там же живуть "патріоти". Виїхали ці патріоти хто в Росію, хто в Польшу на заробітки. Бо треба господарку утримувати, або може комусь автомобіль купити.
Miki2 _ 29.04.2016 13:42
IP: 178.94.43.---
п.Дацюк, Ви не націоналіст, тому щодо Криму та кримських татар в українських націоналістів можуть бути інші думки. Я, як теж донецький, але позиціоную себе націоналістом, вважаю, що ані про яке переселення цілого кримсько-татарського народу на материк самі татари в страшному сні не подумають!!! Вони, як народ, тепер з СВОГО, а ніякого не російського Криму НІКОЛИ вже не підуть! Не ті часи, коли в СССР їх завдяки існуючому тоді "залізному занавєсу" вивезли геть під автоматами з рідної землі. Зараз інші часи! Ви говорили з самими татарами, з їх лідерами? Поговоріть... Я, наприклад, ще з часів Горбачова, коли вони тільки-но почали повертатися в Крим з ними почав спілкуватися вже на дещо організаційному рівні, а тепер-то і поготів це нікому не взбраньоно... тобто, поговоріть, а потім вже якісь висновки
Mike_Kharkov _ 29.04.2016 13:42
IP: 188.163.83.---
Окрім апелювання Дацюком до "громади", як до існуючого об'єкту, до нього є питання і по аналізу, і по висновкам.
Вкотре зауважую, що вихід з ситуації знаходиться там же, де і вхід. Українців затягнули у війну без їх згоди, силоміць. І питання треба адресувати до тих сил, до тих виконувачів, які це робили, а не спекулювати оперуючи терміном Україна та українці. Такі сили є як резидентні, так і нерезидентні. Повинно зробити якісний аналіз того, що відбулося, і тоді буде зрозуміло чому це відбулося, кому вигідно, та як виходити. Цього досі не зроблено, бо "громадянський консенсус" це не аналіз, а фактично проолігархічна позиція, яка тільки закріплює руїну в Україні.
-Vesna- _ 29.04.2016 13:39
IP: 93.72.134.---
Александр 1:
Пан Дацюк має дивовижну здатність аналізувати не реальні факти а особисте теоретичне припущення
Відчуття. Свої відчуття аналізує пан Дацюк.
Александр 1 _ 29.04.2016 13:21
IP: 188.163.12.---
Пан Дацюк має дивовижну здатність аналізувати не реальні факти а особисте теоретичне припущення (про два консенсуси), яке до науково обґрунтованого аналізу не має жодного відношення. Тому він час від часу (точніше постійно) сідає у калюжу. Наприклад, 19.01.2016 р. він писав: "Якщо в найближчий тиждень-два Україна не виходить з "Мінського процесу", в країні починаються необоротні процеси громадянської війни та регіонального розпаду". Тому, остаточний висновок автора "або війна з Росією, або громадянська війна, або поступова втрата України" – це гадання баби Вангі на кавової гущі. Моя відповідь адекватна: ще ніколи так не було, щоб нічого не було.
Max Verentsov _ 29.04.2016 13:20
IP: 194.44.30.---
Доходять до хлопа очевидні речі, а ще зовсім недавно компроміси шукав з Порошенком і його бригадою. Може тепер дійде що і сутичка під Верховною Радою коли та приймала у першому читанні мінські поправки до Конституції була не даремною. Що ті хто гранати кидав і нацгвардію били герої а нацгвардійці що захищали олігархічний режим Порошенка – звичайні пси як і беркут та кращої долі не заслуговують.
антивірус _ 29.04.2016 13:10
IP: 46.133.77.---
Украіна здала Крим раніше...Коли дозволила базу ЧФ Росіі та створити там Автономію зі своім Урядом та Парламентом...Це були міни "під стріхою"...
антивірус _ 29.04.2016 13:05
IP: 46.133.77.---
rozmen:
У Фінляндіі не було у себе на територіі П'ятоі проросійськоі колони.
kren _ 29.04.2016 13:01
IP: 37.52.241.---
-vts-m-:
Ну що господа...
Якщо повірити авторові, то ми маємо зараз те, що мала царська Росія напередодні октября семнадцатого...
Нехвата лиш Лєніна, да, пане Дацюк?
Власне до аналітик п.Дацюка претензій нема.Всі аргументи його розвідок перебувають на рівні
своїх значень-за винятком,імхо,одного.Свої висновки,п.Дацюк адресує до громади.
Ще раз,імхо, -громада,це деяка самооб*єднана організація громадян,не ситуативна,а на основі свідомих взаємодій на певну перспективу,що може складати паритет владі.
Нічого подібного в Україні не було і нема,через,що власне і склалася ситуація,коли держава і насе лення є просто активами правлячої групи,придатними для обміну,платежів або вкладень в проєкти,
що можуть дати якийсь прибуток.
антивірус _ 29.04.2016 13:00
IP: 134.249.42.---
Дехто звинувачує Турчинова, що не послав війська в Крим...А який був би результат?...Військові частини в Криму були, але чомусь не чинили опору і здались в полон...Бо російські воєнні прикривались щитом з мирних кримчан, що хотіли Россію...
Владимир Беспалов _ 29.04.2016 12:58
IP: 176.36.100.---
Так же стоит отметить очевидность того, что все международные институты, включая ООН, неспособны выполнять свои функции, если есть конфликт интересов у какой-либо сильной страны.
rozmen _ 29.04.2016 12:53
IP: 109.200.235.---
В Україні одна біда – багато балачок і мало діла. Прийшов час дій. Не будемо діяти – зникнемо. Я все згадую маленьку Фінляндію проти великого Радянського Союзу. Дві війни пережили і тепер гідно живуть. Теж саме Англія, на яку напав Гітлер, теж була не вкращому стані ніж ми. Знаю, що скажете. У фінів був Манергейм, а в Англії Черчіль. Так якби не війна, не було б ні одного, ні другого. Щодо Другого фронту. Буде Перший фронт, з"явиться і Другий. Головне – рішучість і дії щодо захисту свого дому.
Mezzo _ 29.04.2016 12:49
IP: 46.202.149.---
п.1 Війна з Росією = поступова (швидка втрата територіі і масси життів прихильників т.зв громадянського і не тільки, консенсусу)
п.2 Якщо не велика війна, то обов'язково громадянська? Які підстави конкретно і на якому грунті? Ініціативна меншість не може диктувати волю більшості... Як доказ діі меншості, які привели до втрат в цілому
п.3." Уникнення водночас зовнішньої війни та громадянської війни дасть мир, але ціною втрати України як держави"????... це що?
Владимир Беспалов _ 29.04.2016 12:38
IP: 176.36.100.---
Пан Дацюк смотрит на реальность более трезво, чем 90% всего, что можно увидеть и прочитать.
kren _ 29.04.2016 12:34
IP: 37.52.241.---
-vts-m-:
kren:
Риба гниє з голови- (с)...
... і за все тре платить... (с)
угу-і шо цікаво,завжди платить той,хто не має чим відкупитися,щоб не платити.
антивірус _ 29.04.2016 12:22
IP: 134.249.42.---
Одне добре, що втративши Крим, ми не втратили при цьому ще тисячі життів украінців...Бо результат був би таким же самим...Россія в Криму мала не тільки свою воєнну базу, але й людей з проросійською свідомістю, менталітетом та ідеологією, які ненавиділи Украіну, іі символи та мову
-vts-m- _ 29.04.2016 12:22
IP: 146.148.11.---
kren:
Риба гниє з голови- (с)...
... і за все тре платить... (с)
ONLINE
Мовне питання191 Зеленський76 Корупція1445 Україна та Європа1133 Aтака Путіна1291
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter