7 листопада 2013, 19:09

Співчуваючи місії Кокса – Кваснєвськогo

Сьогодні в Україні ювілей.

У двадцять п'яте в нас Кваснєвський з Коксом.

Такий розкішний європривілей

Вважати можна щиро парадоксом,

Бо жоден з неофітів у ЄС

Не мав такої пильної уваги.

І цей нечувано-дипломатичний прес

Є стимулом таки самоповаги.

Для влади, певна річ,

Передусім. Вона наразі так тепер вважає:

"Що асоціацію без жодних протиріч

Підпишемо, Росія бо подбає.

А Юля відповість за газ сповна,

Щоб бабця там Європа не казала.

То опозиція затьмарено-сумна

Сама собі цю пастку готувала.

Зашорено балакала одне:

"Ви Юлю нам на волю відпускайте!

А інше самопливом промине –

На березі лиш трохи зачекайте.

Корупція, тортури та суди... –

Не варті бранки в харківській лікарні.

Ви, європейці, тисніть ось сюди,

На Банкову, де хлопці незугарні,

Ніяк того собі не доберуть,

Що вибір європейський нам потрібний,

Пернач аби державний потягнуть,

А з ним і український клунок хлібний...""

Не знати як, а сталося таки,

Що Кокс з Кваснєвським ту локшину з'їли.

Чи інформації не стало, чи роки

Важкої праці їх занапастили.

Повірили місіонери: "Є резон

У Юлін камінь впертися лобами.

І Україну на єврогазон

Під руку вивести, а далі й до Обами."

Резон, направду, в іншому тепер:

Угода вельми Банкову турбує,

А опозиція ще до дощу в четвер,

ЇЇ обов'язково торпедує.

Такий бо політичний інтерес –

Не дати євроуспіху здійснитись.

ЄС, ТС, а хоч би й ЧАЕС –

Аби було на чому їй нагрітись.

Не пізно зрозуміти цей резон.

Не пізно ще сідло із себе зняти.

Не пізно ще той помилковий тон

На месідж зрозумілий поміняти.

Угоду підписати треба нам.

Це нині в Україні тренд суспільний.

Ну, як довести тим європанам,

Що шлях на Захід то наш вибір спільний?

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Врятувати київський Гостинний двір

Історія Гостинного двору у Києві сягає кінця ХVIII сторіччя, коли за проектом знаменитого архітектора Івана Григоровича-Барського на непарній частині нинішнього Хоривого провулку було зведено перші цегляні торгівельні ряди...

Росія вичерпується

Російські історики часто називають "ядром Держави Російської" Володимиро-Суздальське князівство. (Звісно, коли не брати до уваги їхні зазіхання на Київ та на Володимирове хрещення Руси...

Про Орден Білого орла

Геральдичний символ "біла орлиця" сягає дохристиянських часів. Перекази пов'язують його з легендарним князем полян Пястом, якого вважають засновником однойменної династії та польської державності...

Чи неминучий розпад росії?

Розпад росії швидше за все одномоментною раптовою подією. Це тривалий процес накопичення криз, який закладено ще на початку виникнення СРСР. Ленін створював Радянський Союз перед усім як механізм утримання України в одній державі з росією для здійснення "всесвітньої пролетарської революції"...

Путін просить перемир'я... у Трампа. Чому?

Путін подзвонив вельми заклопотаному королівським державним візитом Трампу і говорив із ним понад 90 хвилин. В ході цієї балачки рашистський володар попросив про перемир'я на час відзначення Дня Перемоги...

Маніфест технологічної компанії "Палантир"

Слово "палантир" прийшло у сучасну мову зі сторінок творів одного з провідних фундаторів літературного жанру високого фентезі Джона Р.Р. Толкіна...