19 березня 2016, 12:56

Самодіагноз київської влади

У сьогоднішньому числі "Дзеркала тижня" подане розлоге інтерв'ю високого посадовця водночас Київської міської ради і Київської міської державної адміністрації Володимира Прокопіва. В одній особі він є секретарем ради і заступником голови КМДА – виконавчого органу ради.

Про неодмінний принцип розподілу влад на представницьку і виконавчу, ті, хто призначив В. Прокопіва обіймати у купі ці дві посади, вочевидь, що не чули. Годі дивуватися такому поєднанню, бо сама законодавча природа посади Київського міського голови, (який є міським головою, спікером міської ради та керівником її виконавчого органу), так само суперечить цьому принципу. Це усе одно щоб в країні президент, голова парламенту та прем'єр міністр був однією особою.

Наразі, щоб ви краще уявили собі до чого призводить така суперконцентрація владних повноважень, наведу одне з питань у інтерв'ю та відповідь на нього. Йдеться про недостатність роботи Київради щодо захисту інтересів територіальної громади столиці у судах. Отже:

"Журналіст Володимр Драбчук:

- За нашими даними, претензійна робота якраз ведеться на дуже низькому рівні, часто представники міської влади навіть просто не з'являються в суди стосовно досить-таки важливих об'єктів.

Володимир Прокопів:

- На прикладі скверу Небесної сотні поясню ситуацію. Люди не розбираються – КМДА, Київрада, департамент якийсь... Прокуратура спільно з КМДА вийшли з позовом на рішення Київради, яке передбачало продаж земельної ділянки суб'єктові. Це рішення оскаржене. Представник Київради, в разі його явки до суду, повинен захищати рішення Київради. Натомість юристи КМДА спільно з прокуратурою – оскаржують рішення Київради. Зрозуміло, про що йдеться. Чи можу я мати претензії до юристів Київради і до їхньої позиції, як вони поводяться в цій справі?"

Як бачимо, юристи КМДА протистоять у суді юристам Київради. При цьому, над ними один і той самий начальник. Не так Володимир Прокопів, як міський голова Віталій Кличко. Що означає пасаж про представника Київради, який "в разі його явки до суду повинен захищати рішення Київради" збагнути важко. На якій підставі цей представник може проігнорувати свої службові обов'язки, не з'явившись до суду? Він не себе представляє у суді, а киян.

Цитоване інтерв'ю другої посадової особи самоврядування у Києві засвідчує якнайглибшу кризу компетентності столичного представницько-чиновного корпусу. Про його здатність до інновацій не може йтися в принципі. Ця обставина своєю чергою прирікає Київ на поглиблення управлінської, інфраструктурної та культурної кризи.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

З Днем знань! Останнім?

Радикальний вплив штучного інтелекту (Штучіну), який дуже стрімко розвивається, на навчальні процеси в середній та вищій школі слід досліджувати негайно...

Чи стала Україна наддержавою?

Тридцять п'яту річницю з дня відновлення Незалежності Україна зустрічає в ситуації найбільшої загрози самому її існуванню. З 1991 року чисельність населення скоротилася майже вдвічі...

Присмерк СРСР – присмерк Росії

Сьогодні минає рівно 35 років з дня, спроби державного перевороту в СРСР, яка невдовзі призвела до його ліквідації. 19 серпня 1991 року припало на понеділок...

Відновити культурний простір у будівлі кінотеатру "Кінопанорама"

"Кінопанорама" стала першим кінотеатром у київському середмісті, куди батьки взяли мене із собою на вечірній кіносеанс. Це було наприкінці літа 1973 року...

Пригода письменника

Ввечері 13 лютого я отримав листа. Нижче наведений його текст публікується з дозволу автора. "Шановний пане Костянтине, Пишу Вам, тому що щиро захоплююся Вашою творчістю та обрав саме Вас героєм для свого університетського архітектурного проєкту...

Врятувати київський Гостинний двір

Історія Гостинного двору у Києві сягає кінця ХVIII сторіччя, коли за проектом знаменитого архітектора Івана Григоровича-Барського на непарній частині нинішнього Хоривого провулку було зведено перші цегляні торгівельні ряди...