Чому корисні копалини НЕ НАЛЕЖАТЬ народу України? Пояснює Яна Матвійчук

У зв'язку з підписанням угоди між США та Україною про корисні копалини, в українському інтернеті шириться зрада, що, ніби, Зеленський продав Україну Трампу. Всі ці тези вигідні московії. Путін спить і бачить як він вбиває клин між Україною і США та розколює українське суспільство. Саме тому в Україні поширюються такі нісенітниці. В українській Конституції чомусь написано, що корисні копалини належать народу, тобто, кожному українцю. З таким же успіхом в Конституцію можна вписати, що Марс належить українцям, або поклади ядерного палива на Сонці. Як цю статтю Конституції України практично реалізувати – ніхто не знає. Може, роздати всім трішки корисних копалин? Чи роздати всьому населенню України лопати, щоб кожен міг собі добути копалини?

Я вважаю, що угода про корисні копалини з США – це одна з найбільших перемог Президента Зеленського. Зрештою, він сам запропонував українські корисні копалини Трампу.

Я зараз перебуваю в США, у Вашингтоні, і ми всі чекаємо підписання цієї угоди. Ця угода не дозволить вбити клин між США і Україною як того хотів путін. Як кажуть в армії США, американського солдата чи генерала цікавить те, що тут і зараз. Якщо американський солдат задумається про те, як буде колись, то його вб'ють. Україна зараз перебуває у війні і ми маємо думати як вижити тут і зараз, бо майбутнього у нас може не бути.

Розібратись чому надра не можуть належати народу мені допоміг видатний економіст України, співвласник книгарні WellBooks, засновник Інституту вільної економіки Михайло Чернишев. Ось що він пише:

Відповідь на подібне питання розкривається з огляду теорії приватної власності, теорії права та теорії держави.

У підсумку, суть полягає в наступному:

1) Для того, щоб якийсь конкретний обсяг конкретного ресурсу належав людині – необхідно, щоб ця конкретна людина мала право цим ресурсом одноосібно розпоряджатися. Тобто, необхідно, щоб цей ресурс був приватною власністю цієї людини.

2) Якщо цей ресурс належить "народу" чи державі, то жодна людина не спроможна іним розпоряджатися. Тобто, цей ресурс нікому не належить. Таким ресурсом розпоряджається чиновник. Це означає, за фактом, ресурс належить не "народу", не людям, а цьому конкретному чиновнику, поки він обіймає посаду. Коли місце цього чиновника займе інший чиновник – цей ресурс буде належати цьому "новому" чиновнику, але, як і раніше, не "народу" і не людям.

3) Переважна більшість людей здебільшого прагнуть покращувати своє життя, але не життя незнайомих їм людей. Тому розпоряджаючись відповідним ресурсом чиновник поліпшуватиме переважно своє життя, але не життя "народу", тобто, незнайомих йому людей.

Висновок

Для того, щоб ресурси приносили користь людям, вони мають бути в їхній приватній власності. Іншого варіанту немає. Тому що такою є природа людини і, як наслідок, такі закони взаємодії людей у ​​суспільстві.

Дехто чомусь наводить приклад Об'єднаних Арабських Еміратів. Люди помилково вважають, що в ОАЕ прибутки від нафти розподіляються між громадянами ОАЕ. Це не так. Наприклад в Дубай (один з еміратів ОАЕ) нафти взагалі немає. Емірат Дубай розбагатів на низьких податках, що спричинило інвестиційний бум. Нафта є в еміраті Абу-Дабі і прибутки від нафти ідуть в фонд, бо їх просто немає куди витрачати. Цим фондом розпоряджається емір і він діє як звичайний інвестиційний фонд.

Якщо Україна колись і отримає прибутки від корисних копалин, то на ці прибутки варто було б знизити податки для працюючих людей, або знизити ПДВ з 20% до 10%. Тоді всі українці економили б 10% при кожній покупці в супермаркеті, наприклад. Але знизити податки в Україні можна спочатку за рахунок скорочення витрат на держапарат. Нагадаю, що в Україні більше 1 млн чиновників (з них тільки 160 тис оформлені як держслужбовці). В Україні 20 міністерств (в США – 15). Саме про це говорять друзі України в США.

Зараз я, Яна Матвійчук перебуваю в Вашингтоні, щоб мобілізувати друзів України: американських політиків, конгресменів та сенаторів. На щастя, США – демократична країна і навіть Трамп не може одноосібно розвернути курс країни на 180 градусів. Команда Трампа змушена дослухатись до думки конгресменів, сенаторів, журналістів, громадських діячів. Слава Богу, що Україну підтримує переважна більшість Конгресу США та Сенату. Всі вони в приватних розмовах говорять про те, що Україна має бути сильною та успішною. Для цього нам радять змінити українську економіку, перейти з радянської лівої парадигми до капіталізму та вільного ринку, як зробили це Японія та Західна Німеччина після Другої світової війни.

Теза про те, що надра належать народу належить до лівої економічної парадигми і є абсолютною нісенітницею. Трампу ця угода потрібна лише для того, щоб пояснити своєму електорату, навіщо він продовжує надсилати мільярди доларів американських платників податків Україні.

Тези про те, що "надра належать народу" і "Зеленський продав Україну Америці" вигідні московії та путіну і покликані розколоти українське суспільство, вбити клин між Україною та США.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.