Олександр Михельсон Журналіст "Українського тижня"

Ну, що ж... Зі власного досвіду

07 січня 2012, 00:08

Небом повзли біляві хмарки. Я випустив тютюновий дим майже вертикально вгору. Шансів на те, що він змішається з хмарками, не було – навіть попри чотирнадцятий поверх. Я сперся ліктями на облізле бильце балкону й поглянув униз.

На всіяному жовтим листям подвір'ї видніли дахи та капоти кількох авто, нічийна кицька Кицька й потилиця та плечі чоловіка, що саме входив до мого під'їзду. Потилиця була білява, плечі були вкриті сірим плащем. З моїм досвідом навчаєшся розрізняти такі речі навіть з чотирнадцятого поверху.

Я неквапом зробив ще чотири затяжки й загасив сигарету в розрізаній банці з-під "закордонного" пива, звареного в Чернігівській області. Вийшов крізь кухню і звично обвів очима коридор із пошарпаними стінами. Стілець, шифоньєр (здається, це зветься саме так?), трохи мотлоху в дальньому кутку. Все в нормі.

Дзвінок пролунав у ту ж мить, коли я взявся за ключ. Я відчинив. За дверима стояв худий і довгий блондин в сірому плащі й костюмі-трійці (здається, це звалось саме так). На вилозі піджака тихо відблискував значок.

- Здрастуйте, – ввічливо промовив він. – Ви хотіли б поговорити про Бога?

- Доброго дня, – чемно відповів я, майже не прикидаючись роздратованим, хоча саме так годилося б виглядати на моєму місці порядному міщанину. – Про якого саме?

Візитер подумав.

- Бог один, – сяючи посмішкою, нарешті прорік він.

- Він вам сам це сказав?

Тепер гість відверто вивчав мене поглядом. І я платив йому тим же. Погляд у нього був що треба: був у цьому погляді навіть якийсь натяк на всесвітню печаль. Утім, я бачив і не таких.

- Агасфер, – блондин раптом простягнув руку через поріг. Ого, подумав я. Здається, саме це у них зветься "бика за роги", чи щось таке.

Але гра є гра.

- Агасфер Лук'янович? – із посмішкою перепитав я, навмисне заводячи праву руку за спину. – Читали, читали. Радянська фантастика. Класика. Була така країна колись – СРСР.

Гість нетерпляче пересмикнув плечима. Він так і стояв, не переступаючи через поріг. Вікно, що дивилось зі сходового майданчика на південний схід, раптом освітилося, ніби куліси в театрі, коли рампа вмикається раніше, ніж слід. На плечі та голову "Агасфера" впав товстий золотий промінь сонця, котре нарешті вийшло з-за хмар. Мій гість пересмикнув плечима ще різкіше і невловимим рухом перемістився на півкроку ліворуч – у тінь.

- Я – знаю, – раптом хрипко сказав він мовою, котрою серед нині живих розмовляли не більше тисячі осіб, і лише кілька – правильно. – Я знаю, ти – книжник... Ти бачиш – я справді звідти. Мені... Я – Агасфер!

Він похитнувся, чіпляючись за одвірок. Я мовчав. Доки я його не запрошу, увійти він не зможе. Він знав, що я це знаю. І я знав, що він знав, що я знав.

Він підвів голову, і я знову поглянув йому в очі. Краще стали працювати, значно краще, подумав я. А кажуть, прогрес – умовність і вигадка...

Я зачинив двері.

Ліфт загарчав за десять секунд. Ще за дві хвилини гість вийшов з під'їзду. Підводити голову йому було не потрібно: він знав, що я дивлюсь, і я знав, що він знав, що я дивитимусь.

Я знову обвів поглядом коридор і частину кімнати з сервантом, де зберігались документи на моє нинішнє ім'я, трохи необхідного в моїх мандрах причандалля та магнітна картка від сейфу, в якому лежали два стандартних золотих бруски. Якщо я й навчився чогось за ці дві тисячі років, то це того, що довіряти варто тільки золоту. Ніяких "цінних паперів": вони чомусь завжди втрачають цінність у найгірший для тебе момент.

Чого я так і не знаю – це кому і навіщо саме в останніх півстоліття знадобилось ганятись за мною, тим, хто понад дві тисячі років тому зігнав зі свого ганку одного приреченого з дерев'яним хрестом на плечах.

Можливо, колись вони таки застукають мене зненацька, і я про все дізнаюся. От тільки поки що цього так і не трапилось: я завжди знав про їхнє наближення, і щось завжди гнало мене далі, далі, від обжитих за попередні десятиліття місць. Опиратись цьому неможливо. Якщо я правильно розумію, щось подібне відчуває позбавлений дози наркоман. Хоча практичного досвіду для порівняння в мене нема.

Гадаю, вони, мої переслідувачі, просто хочуть розкрити таємницю, котра насправді не є зрозуміла й мені. Можливо, вони вірять в кумедну історію, за якою я, безсмертний Агасфер, повинен мучитись в очікуванні воскресіння того злочинця з хрестом. Але я дуже сумніваюся, що це колись станеться. По-моєму, це просто якась недобра гра.

powered by lun.ua
Коментарі — 34
Fedor K _ 09.01.2012 21:35
IP: 93.127.32.---
Концессионеры в раздумье помолчали.
– А фамилия Михельсон вам нравится? – неожиданно спросил великолепный Остап.
– Какой Михельсон? Сенатор?
– Нет. Член союза совторгслужащих.
– Я вас не пойму.
– Это от отсутствия технических навыков. Не будьте божьей коровой.
Бендер вынул из зеленого пиджака профсоюзную книжку и передал Ипполиту Матвеевичу.
– Конрад Карлович Михельсон, сорока восьми лет, беспартийный, холост, член союза с 1921 года, в высшей степени нравственная личность, мой хороший знакомый, кажется, друг детей... Но вы можете не дружить с детьми- этого от вас милиция не потребует
tarasuk9 _ 09.01.2012 10:44
IP: 95.133.168.---
Якось жарналіст брав інтерв"ю у відомого українського художника,випитував про причини його популярності. Той відповів, що чим незрозуміліше пише,тим більш популярною є картина.

Незрозуміле,якщо його прикрасити, є загадковим,утаємниченим, котре,так думають, розуміють та розшифрують не всі, лише обрані,позначені особливою міткою.

Тому володіння,наприклад, картиною жахливого (божевільного) абстракціонізму сприймається як приналежність до ордену тамплієрів.

На цьому заробляють великі гроші. І правильно роблять.
Юрий-Богдан Домбровский _ 08.01.2012 21:46
IP: 91.124.84.---
Он вышел...
Я еще раз осмотрел свой коридорчик. Комод, шифоньер, расшатанный игрищами с Лариской стул. Проверил наличие магнитной карточки от сейфа с...
Черт возьми, что же это такое получается?!... Сковорода, Ихельзон, Михельсон, ... Нет, этот Сковорода с его "всякому городу..." в наш ареопаг выдающихся филёзофов украинской нации явно не вписывается. У него ведь не было квартиры на 14-м этаже, магнитной карточки, ... Лариски, кажется, тоже?
0rion9 _ 08.01.2012 19:42
IP: 95.134.230.---
usergio:
Інакше вийде якійсь непотріб, накшталт "Мастер і Маргарита".
Скажи честно – ты читал о чем пишешь?
intelbusines _ 08.01.2012 11:42
IP: 109.86.229.---
usergio:
Маєте ідею – можете щось сказати.
Маєте добру ідею – скажете щось добре.
Ідея добра, коли вона ґрунтується на християнських цінностях.
Хочете креативу?
Добре, доповніть чимось своїм Нагорну Проповідь, а потім креативте.
Інакше вийде якійсь непотріб, накшталт "Мастер і Маргарита".
А если идея основываеться на буддистких (иудейских, исламских, индуистских, синтоистских) ценностях вона не добра? Тоже мне крестоносец. А булгакова не трожь.
usergio _ 08.01.2012 02:51
IP: 77.122.26.---
Маєте ідею – можете щось сказати.
Маєте добру ідею – скажете щось добре.
Ідея добра, коли вона ґрунтується на християнських цінностях.
Хочете креативу?
Добре, доповніть чимось своїм Нагорну Проповідь, а потім креативте.
Інакше вийде якійсь непотріб, накшталт "Мастер і Маргарита".
cake66 _ 08.01.2012 01:06
IP: 86.148.180.---
mihalich:
А може, на Різдво й не слід було такого писати?
чому ні? Міхельсон єврей і Ісус для нього не месія. Як і для половини тих хто вважають себе християнами. Краще бути чесним ніж прикидатись
Dasein _ 08.01.2012 00:09
IP: 178.137.129.---
СЕЙ -час со-бытие в вечности вот здесь.Вернее вот оно есть. или есть или...
Desi _ 08.01.2012 00:06
IP: 176.36.177.---
сподобалось:)
-----------------------------------
мені особисто комфортно коли, важко виділити пріорітетне посеред відчуттів:
ситуація керує мною
та
моє керування ситуацією
-----------------------------------
"do what you like, like what you do"
Dasein _ 08.01.2012 00:05
IP: 178.137.129.---
Можливо, колись вони таки застукають мене зненацька, і я про все дізнаюся.

Так это вы что ли?Или это о нем написано вами.Я непоняв.
mihalich _ 07.01.2012 23:47
IP: 95.134.227.---
А може, на Різдво й не слід було такого писати?
Dasein _ 07.01.2012 23:20
IP: 178.137.129.---
єто архаи чное раждае можно перевести как рождается сейчас.В церковной традиции праздник рождества не воспоминатиеСчитается что мы присутствуем именно там втом самом вертепе и принимаем участие в реальных событиях.Рождество происходит не во времени,а в вечности.И это рождество не повторяеся из года в год оно то самое и есть.О со-бытии о понятии Daseinмного уже написано в немецкой философии.Христианство не философия.Подлинные события происходят в вечности...
Convex2 _ 07.01.2012 22:15
IP: 176.8.11.---
Олександр Михельсон:
Друкарня Вінниця:
ХРИСТОС ся раждає
славімо ЙОГО
ще раз напишете "рАждає" – забаню.
--
Дарма, дарма...

Бог ся рАждає, хто 'го може знати,
Ісус му ім'я, Марія му мати...

Україна велика, говірки є різні, а церковно-книжна мова ще й архаїчна.
Olexiij Babenko _ 07.01.2012 21:48
IP: 91.124.87.---
Непогано. Ще трохи б сміливіше. А можна було б з цього зробити і більш розлогий твір.
Ghina Lambor _ 07.01.2012 19:25
IP: 93.73.141.---
На Батыево-Александровском массиве (Соломенский р-н) в районе конечной остановки 3 троллейбуса (примерно ул. Волгоградская, ул. Огородняя) бегает бесхозный английский кокер-спаниель. Окрас рыжий, без ошейника. Собака очень голодная и очень напуганная, убегает с лаем даже от еды. Похоже, что ей от кого-то здорово досталось. Отзовитесь, хозяин или просто добрый человек! А то сейчас ЖЭКовские вурдалаки под видом борьбы с бешенством убивают всё живое в городе!
У вас есть шанс СОВЕРШЕННО БЕСПЛАТНО обзавестись очень симпатичным другом!!!
Дмитро Купач _ 07.01.2012 18:41
IP: 95.135.59.---
0rion9:
Начало красивое, напоминает что-то... чью-то манеру...
А остальное мне непонятно... может это после вчерашнего?... единственно что подозрительно, так это посещение автора сомнительными личностями со странным псевдонимом вечного... странника...
Нічого дивного. З тексту зрозуміло, що "сомнительная личность со странным псевдонимом вечного... странника" просто самозванець.

А шановному wiederholen треба ще раз wiederholen.
wiederholen _ 07.01.2012 15:15
IP: 95.132.155.---
Уважаемый Александр,всегда с интересом читаю Ваши блоги.Но в этот раз,трижжды перечитав Ваш текст-понял,что пытаюсь,, розкрити таємницю, котра насправді не є зрозуміла й,,для автора.Особенно с Агасфером,,непонятка,, -всередине текста Агасфер-пришелец,а в последнем абзаце-автор.Или это может оттого,что пива черниговского я не пил сегодня?
Garrich _ 07.01.2012 13:54
IP: 178.212.247.---
Класс!
Стругацким было бы не стыдно добавить этот эпизод в ОЗ
Breda _ 07.01.2012 09:56
IP: 93.74.246.---
Яка цікава людина цей пан Михельсон.
0rion9 _ 07.01.2012 09:46
IP: 95.134.21.---
Начало красивое, напоминает что-то... чью-то манеру...
А остальное мне непонятно... может это после вчерашнего?... единственно что подозрительно, так это посещение автора сомнительными личностями со странным псевдонимом вечного... странника...
Tridentt _ 07.01.2012 08:34
IP: 178.158.104.---
ОЗ я не перечитывал лет двадцать... Пожалуй ещё со времён СССР. Но с первого же слова я понял что это именно ОЗ. И сам себе удивился. Тем более что время – сорок лет спустя – это приблизительно наше время. Стругацкие где-то писали от какого события нужно считать эти сорок лет.
_Mibrag_ _ 07.01.2012 07:05
IP: 46.150.77.---
это была реклама пива "Черниговское"?
mr_iceman _ 07.01.2012 04:41
IP: 176.8.6.---
Олександр Михельсон:
люкс!!!)
Visavi _ 07.01.2012 02:22
IP: 93.182.132.---
аллегоричний сюжет, сподобалось
here-and-now _ 07.01.2012 01:41
IP: 77.91.181.---
Та досить вже скиглити про "щось завжди гнало мене далі, далі, від обжитих за попередні десятиліття місць. " Ніхто нікого не гонить, Бог усім виділив місце на Землі.

""За якою я, безсмертний Агасфер, повинен мучитись в очікуванні воскресіння того злочинця з хрестом. Але я дуже сумніваюся, що це колись станеться. """

А чи не думав, безсмертний Агасфер, що це вже таки сталося? Приблизно так з півстоліття тому? І що після того справжній Агасфер собі таки трохи земельки на Землі застовбив і вічне блукання по світу припинив. А несправжній так і не зрозумів, що то воно насправді відбулося.
Корупція1374 Aтака Путіна1254 Свобода слова572 Зеленський44 Україна та Європа1105
ОСТАННІ ЗАПИСИ
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter   Вконтакте