Табачник, Коельйо й бабло
Просунуті ЗМІ гніваються. Міносвіти під проводом Дмитра Табачника хотіло б виключити з курсу світової літератури для середніх та, частково, старших класів таку безумовну класику, як "Фауста" Гьоте, "Робінзона Крузо" Дефо та "Маленького принца" Екзюпері. А натомість включити (зокрема) Джоан Роулінг, Річарда Баха та Паоло Коельйо.
Автор цих рядків попервах найбільше обурювався саме літературним боком справи. Ясно ж, що "Маленького принца" прочитати повинен кожний, тоді як відверто примітивний Коельйо нічого особливого до вашого духовного багажу не додасть.
Доки писались ці рядки, міністр Табачник закликав не нагнітати ситуацію, бо йдеться лише про проект програми. Тут-таки доктор наук заявив, що не бачить потреби включати в програму "Гаррі Потера".
А тим часом – дякую колезі по УТ Дмитрові Калинчуку, котрий окреслив мені цю ідею – все може пояснюватись дуже просто. Дивіться. По-перше, твори "живих класиків" – таких, як Бах чи Коельйо – в наших шкільних бібліотеках відсутні. На відміну від книг класиків без лапок. Мало того. Вони, як правило, відсутні і в бібліотеках звичайних. Знаємо ми, як в останні пару десятиліть "заповнюються" бібліотеки.
Це означає, що книжки, раптово введені до шкільної програми, треба буде купувати. Або батькам учнів, або державі. Відповідно, наживуться... ні, не автори – а видавництва. Або видавництво. Там буде видно.
По-друге, під нову програму треба переробити хрестоматії. Що це означає? Правильно, чергові витрати бюджетного "бабла".
Про те, як очільник Міносвіти вміє розпоряджатися бюджетними потоками, знають усі. Хто не знає – спитайте Бориса Колеснікова з його безсмертною характеристикою міністра Табачника як людини, з одного боку, "дешевої", а з іншого – дуже навіть "дорогої":)
Тож не турбуймося, панове, за культуру. Немає в Міносвіти ніякого плану з "обидлення" наших дітей. А є тільки план з пограбування нас самих. Міністр – не президент, йому ніхто не платитиме мільйони за те, що ніколи не продавалось, і продаватись не буде. От і доводиться викручуватись!
І, до речі, міністр Табачник правильно виступив щодо "Гаррі Потера". Джоан Роулінг наші школярі читали й так. Тож на ній не надто підзаробиш. Не те що на Бахові чи Коельйо, котрі, до речі, якщо і будуть додруковані, то – на відміну від Роулінг – російською мовою.
