6 лютого 2019, 18:26

Про Уляну Супрун і свідомо створений хаос в країні

Друзі, ви знаєте, що Батьківщина часто критикує пані Супрун і теперішній напрямок, за яким іде медреформа, втім, тут питання зовсім не у критиці чи якості роботи пані Уляни. Тут – набагато глибше питання слабкого, хаотичного і розбалансованого свідомо – державного управління.

Я звикла розбиратися у питаннях, тому вибачайте, що буде лонгрід. Зате побачимо повну картину, а не верхівку айсберга.

Давайте розбиратись. Тож, перше:

14 квітня 2016 року - Міністр охорони здоров'я Квіташвілі пішов у відставку.

З 14 квітня 2016 року – в МОЗ немає формально повноцінного керівника – є лише виконувачі обов'язків. 



При цьому, от халепа – законом дозволено бути лише 2 місяці на посаді в.о.!

(І передбачено це не просто так, а це абсолютно нормальна європейська норма – бо не можна тримати вищі посади держави без легітимно призначеного керівника. Це обмеження у 2 місяці – має зупиняти ситуацію, коли "тимчасові" керівники стають "вічними" без юридичних процедур, цілі галузі не мають очільника, а "тимчасовий" керівник може бути за законом знятий у будь-який момент, тож опиняється на гачку і стає "ручним").

Але давайте далі:

27 квітня 2016 року – пан Шафранський став "виконувачем обов'язків" міністра, на цій посаді він протримався три місяці.

12 липня 2016 року – пані Уляну Супрун призначили заступником міністра. Після відставки Шафранського саме Уляна Супрун стала виконувачкою обов'язків міністра, і в цьому статусі вона перебуває вже два роки.

Маємо дві великі проблеми, які дають простір для спекуляцій різного роду і різних тлумачень та судових рішень:

Перша полягає у тому, що на момент призначення Супрун заступником міністра в уряді НЕ було очільника МОЗ, а Олександр Шафранський був знову ж таки виконувачем обов'язків. При цьому за законом про КМУ – лише чинний Міністр може вносити Прем'єр-міністру подання щодо призначення на посаду заступника.

Тому, фактично Шафранський НЕ мав повноваження робити подання прем'єр-міністру на призначення Уляни Супрун своїм заступником.

Друга ж проблема – полягає у тому, що повноваження в.о. міністрів НЕ врегульовані українським законодавством взагалі.

Єдиним нормативно-правовим актом, який зачіпає тему призначення на посаду в.о. в Україні, є – роз'яснення Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС 1965 року (!), за яким в.о. може бути на посаді – не більше 2 місяців.

Отже, відповідно до цих нормативних актів, через 2 місяці після призначення в.о. Уляна Супрун повинна була стати повноцінним міністром – а коаліція мала за це проголосувати, або не проголосувати, і тоді мала б подаватися інша кандидатура на міністра.

І якби була діюча існуюча коаліція (яка формує Уряд і є відповідальною за його роботу) – то такого терміну у два місяці виявилося б цілком достатньо.

Але коаліції в час призначення пані Супрун – вже давно не було.

За законом неіснування коаліції і її неспроможність призначити міністра протягом 2 місяців – тягне – правильно – перевибори, бо не може країна бути в стані перманентних "тимчасових" керівників, перманентного порушення закону і підвішених повноважень.

Це працює і проти міністра, який хоче реформ, і проти цілої галузі, і проти Уряду, і проти влади, і проти суспільства.

Та, на жаль, у нас не працюють закони.

І якщо я щось і зрозуміла за 4 роки аналізу стану державної служби та держуправління – це те, що така ситуація створюється на 100% свідомо.

Питання реформування КМУ та ЦОВВ (центральних органів виконавчої влади), в тому числі і чітке врегулювання статусу "в.о.", який так любить діюча влада, – ми піднімаємо вже 3 роки.

Вимоги прийняти новий закон про КМУ та ЦОВВ – стоять в Коаліційній угоді 4 роки та стоять вже третій рік в Стратегії реформи державного управлянні. Уряд кожен рік лише змінює в цій стратегії цифри і переносить завдання – на наступний рік – і потім на наступний – і знову на наступний.


Ми напрацювали зміни до законодавства, подали законопроект про зміни до закону про КМУ та ЦОВВ, вимагали це питання врегулювати на безлічі робочих груп. Втім, наші законопроекти так і лежать папером десь в комітетах і не розглядаються.

Крім того, у Законі України "Про державну службу" в статті 31 є норма щодо "тимчасово виконуючого обов'язки", яка дозволяє бути в.о. на найвищих керівних посадах державної служби – лише 3 місяці. Кожен рік в новому Державному бюджеті правляча коаліція голосує зупинити цю норму Закону України "Про державну службу" – тим самим свідомо і навмисно створюючи прогалину, якою можна гратися і підривати основи управління країною.

Тому суд, хоч і який би він не був заполітизований після "великої судової реформи і ще 144 реформ", – у ситуації з пані Супрун мотивував своє рішення елементарним перевищенням терміну 2 місяці на посаді в.о. МОЗ.

(*про подвійне громадянство навіть не питайте – це тема іншого великого аналізу).

На жаль, сьогоднішня влада – страшенно полюбляє цю гру в "підвішених", "підконтрольних" в.о.

В різні часи за останні 4 роки в Уряді роками були замість міністрів – в.о. то на 3, то на 4 міністерствах – таких як МінАгро чи МінФін замість реальних призначених Парламентом керівників.

Вже два роки Верховна Рада не має керівника апарату Парламенту України – найважливішої посади державної служби у ВРУ. З липня 2016 року керівник апарату ВРУ – у статусі в.о.

На сьогодні до 10 важливих центральних органів виконавчої влади – без керівників, тобто з в.о.

Сумнозвісна Державна Фіскальна Служба очолюється в.о., замість керівника – з 2017 року – ще з часу відсторонення Романа Насірова.

Майже рік був в.о. в Національному Банку України.

Півтора року не має керівника, а є в.о. – в такому зубрі, як Фонд державного майна України (привіт провалу приватизації).

В Державній службі геології та надр України – керує не голова, а в.о. – з 2015 року!

Державне агентство автомобільних доріг України – з бюджетом в півмільярда (!) гривень – має в.о. з 2016 року.

Мені страшно навіть почати аналізувати, яка кількість державних підприємств не має очільників та керівників, що відповідають за нього – а є лише в.о., які вже давно пересиділи термін у 2 місяці.

Навіщо це робиться?


1 – Бо це ідеальний простір для маніпуляцій, політичних домовленостей, війн за посади та бюджетні кошти – призначення у спрощений спосіб.

2 – Часто це робиться, щоб уникнути легітимних законних процедур призначення або оголошення конкурсу, бо на ньому "фаворит" не зможе перемогти, або не зможе навіть подати документи (бо не має "управлінського стажу" – і тоді "фаворита" тримають, як "в.о.".

3 – Це також "підвішує" особу, яку призначають "тимчасово виконуючим обов'язки" – "на гачок", бо у будь-який момент її можуть зняти з посади, і часто спекулюють цим.

Звісно, всі ці маніпуляції та ігри з законом – дуже ослаблюють державу і цілі галузі економіки та державного управління.

В ці ігри досконально навчилися гратися ті, хто грає на махінаціях, корупції, договорняках, відкатах, розподілі бюджетних потоків та "смотрящих" за ними.

Це – система, яку влада, нелегітимна коаліція та Президент цілеспрямовано будують після Революції Гідності – система, пов'язана на політичних договорняках корупції та беззаконні.

І вся ця система терміново потребує перезаснування – бо вона валиться – а впавши, може погребти під завалами усе суспільство.

І тому, проблема відсторонення судом пані Супрун – це симптом іншої величезної проблеми, про яку ми з вами маємо голосно кричати, бо вона – як корозія – буде далі і далі роз'їдати державне управління і вже і так слабку державу – зсередини. Не помічати її і не бачити проблему цілісно – ми Не маємо права.

powered by lun.ua

Вето Зеленського на закон про відновлення конкурсів на держслужбі – що далі?

➡ Від новин гарних – до не дуже Буквально нещодавно писала у своєму блозі на "Українській правді" про гарні новини щодо прийняття у ІІ читанні Верховною Радою Закону про відновлення конкурсів на державну службу...

Про відновлення конкурсів на держслужбу, посилення ролі Парламенту та "боротьбу з хаосом"

Друзі, нарешті гарні новини: Парламент прийняв у ІІ читанні Закон про відновлення конкурсів на державну службу! Із чим я всіх щиро вітаю! 👏 Закон всього на 7 сторінок, але надзвичайно важливий, і "народжувався" з неабиякими труднощами майже рік...

Парламент обмежив повноваження "тимчасових міністрів"

Сьогодні Парламент обмежив повноваження "тимчасових міністрів" на посадах. А ще визначив для Прем'єра 30 днів для подачі реальних кандидатур міністрів...

Держслужба або поїзд без гальм

І знову про розруху у державному управлінні та наш поїзд, що несеться без машиніста чи гальм. Нещодавно Кабмін (знову) призначив нового (знову) голову Державної митної служби...

Що означає Заява GRECO та Венеційської комісії до Верховної Ради?

Чи не вперше в історії незалежної України – до українського Парламенту зробили спільну Заяву дві головні інституції Ради Європи, відповідальні за верховенство права та антикорупційну політику: GRECO та Венеційська комісія...

Послання Зеленського АБО паралельна реальність Президента

У Верховній Раді сьогодні – щорічне послання Президента Зеленського про внутрішнє та зовнішнє становище у країні. Таке послання – вимога Конституції і завжди гарна ілюстрація мислення голови держави та його власної реальності...