Чємадан – вакзал – Рассія
Раби, подножки, грязь Москви...
Ласкаво просимо, гості дорогі! Не соромтеся – будьте як вдома!
Затуліна знову запрошують безперешкодно в'їжджати в Україну. Ні, це не сон рябої кобили і не сюрреалістичне марення. Це – реалії нашої зовнішньої політики: посольство України в Росії 7 серпня офіційно повідомило МЗС Росії про зняття заборони в'їзду на територію України депутатові Держдуми РФ, голові т.зв. "Інституту країн СНД" (що власне досліджує цей "Інститут"?), Костянтину Затуліну. Речники СБУ підтвердили цю радісну звістку вже після того, як її розтрубила російська сторона. Підтвердили, проте ніяк не пояснили. І взагалі жоден український посадовець не вважав за потрібне щось пояснювати громадянам.
Що ж таке сталося, дорогі мої, що наша влада гостинно відкрила Затуліну двері? Оце спершу заборонила йому в'їзд на рік, а потім сама ж і дозволила... всього через 15 днів після заборони. Може цей діяч офіційно вибачився за всі свої попередні антиукраїнські дії? Ні, звичайно. Тому громадянам залишається лише гадати: що ж спонукало офіційний Київ до такого жесту "доброї волі"? Може, це такий вишуканий подарунок Москві на честь початку війни з Грузією? Бо заступник голови думського комітету із справ СНД і зв'язків з співвітчизниками К. Затулін якраз напередодні закликав Москву негайно втрутитись у ситуацію в Осетії. І вона, як бачимо, втрутилася.
До речі, раніше К. Затулін вже двічі оголошувався персоною нон грата в Україні: у 1996 р. йому заборонили відвідувати Крим (який він вимагає відірвати від України) і в 2006 р. йому на рік заборонили в'їзд на територію країни. Заборонили-дозволили, заборонили-дозволили... – крок вперед і два назад. Може хтось пояснить нарешті громадянам, що це за танці такі з заїжджими "зірками"? І навіщо був увесь цей цирк з показовим витурюванням кремлівського паяца та навмисним висвітленням у всіх ЗМІ цього скандального шоу? І що з тою кримінальною справою проти Затуліна, порушеною Службою безпеки?
Для чого взагалі починати дипломатичні війни, щоб потім здаватися?
Очевидно, деградація державних органів, які покликані захищати Україну, дійшла межі. Завтра вони так само легко підпишуть капітуляцію України. Вони здатні, як бачимо, почати війну, заради... капітуляції.
Звичайно тішить, що СБУ нарешті відкриває деякі архіви спецслужб неіснуючої держави, публікує розсекречені документи, проводить цікаві виставки. До речі, незле би відкрити ВСІ БЕЗ ВИНЯТКУ архіви ВЧК-ГПУ-НКВД-МГБ-КГБ (цього неодноразово домагалася "Свобода"). Також корисно було б оприлюднити списки агентів КГБ СССР, а особливо тих, хто донині перебуває на державній службі в Україні (ВР, до речі, підтримала мій депутатський запит до Президента на цю тему ще у березні 2005-го. Але це окрема весела і повчальна історія – при нагоді розповім). Бачимо, що розуміння проблеми подолання наслідків 70-річної окупації сьогодні навмисно примітивізується. Бо у будь-якій нормальній країні відкриття архівів означає надання доступу до цих архівів всіх зацікавлених осіб, в першу чергу істориків. У нас же все це робиться безсистемно, фрагментарно і поверхово. Видається, що СБУ вибрало собі таке хобі – порпатися в архівах і охороняти виставки – від нічого робити. Очевидно їм просто не дають виконувати свої прямі обов'язки: захищати державний суверенітет та територіальну цілісність України від розвідувально-підривної діяльності іноземних спецслужб та посягань з боку окремих організацій, груп та осіб.
В усіх нормальних країнах служби безпеки здійснюють захист національної безпеки. Ловлять шпигунів наприклад. Час від часу ми вмикаємо телевізор і чуємо повідомлення про міжнародні скандали пов'язані з викриттям чиїхось агентів: то тут, то там. Наприклад, у Великобританії регулярно ловлять шпигунів Москви. Навіть Білорусь когось там викриває. Але коли ви чули щоб наша Служба Безпеки спіймала хоча б одного російського агента?
Може ми маємо щастя жити у якійсь казковій "Країні Мрій", в якій просто неможливе засилля ворожої агентури, а тим більше – у владі? Хотілося б вірити. Але чомусь, дивлячись на те, що твориться у державі, аж ніяк не віриться.
Тепер про п'яту колону. Ви будете сміятися, але її вже давно можна було нейтралізувати. Причому, не виходячи за рамки загальноприйнятих у цивілізованих країнах методів. Наприклад, якби правоохоронні орган провели належну роботу з промосковськими провокаторами після інциденту на Графській пристань, як на цьому наполягала "Свобода", то сьогодні ніякі "грачі" не посміли би зривати Державний прапор України з держустанови, чіпляючи натомість прапор неіснуючої держави. До речі, чому орли Луценка ще там, на Графській пристані, не поклали вандалів, які напали на ошелешених морячків, мордою в асфальт? Кажете ні в СБУ, ні в міліції не знали, що готуються провокації? А для чого ж ви там штани протираєте? Ну гаразд, чому тоді досі не отримав на горіхи за організацію масових безчинств, згідно з Кримінальним кодексом?
Україножери нахабніють від безкарності, а влада ні пари з уст. Де подання Генеральної прокуратури про зняття депутатської недоторканності з Грача та притягнення його до кримінальної відповідальності? Зрозуміло, в Кабінеті Міністрів у комуністів є найвищі покровителі, і вони щедро оплачують послуги "вірних ленінців". Показові останні призначення Юлією Тимошенко в обмін на те, що фракція комуністів не голосувала за відставку Кабміну: головою Державного комітету лісового господарства – України члена фракції КПУ М. Тимошенка; заступником міністра МВС України – сина члена фракції КПУ, народного депутата шістьох скликань Є. Мармазова. Проте політичні хабарі від Юлії Тимошенко не можуть, як бачимо, змінити ставлення комуністів до Української держави.
Складається враження, що "демократична" влада чекає поки "грачі" здеруть державні прапори з Секретаріату Президента, Верховної Ради і Кабінету Міністрів. Щоб, так би мовити, остаточно "переконатись" у їхній антиукраїнській сутності. Але тоді буде пізно. Діяти треба негайно.
Якщо ж розмаїтим грачам так не терпиться вийти з України, то українська влада повинна скористатися формулою винесеною у заголовок. Бо щось надто безпечно різним москвофілам у мирній і затишній Україні. Так і рвуться грудьми на амбразури у приступі бойового маразму вже "Артек" з Рейхстагом плутають. То чому б їх туди не послати? Сьогодні Кремль дуже потребує таких незламних борців за російську імперію. В Осетії.
P.S. Заява українського МЗС України від 10.08.08 хоч і запізніла, але дає надію, що позиція України все ж може бути не лакейською, а самостійною та принциповою. У ній зокрема йдеться, що українська сторона відповідно до норм міжнародного права та законодавства України заборонить повернення на територію України кораблів та суден ЧФ РФ, якщо вони візьмуть участь у війні проти Грузії. А вони вже взяли участь. Наступний хід – за Україною. Хочеться побажати, щоб ця обіцянка знову не стала лише черговим громоподібним пуком у інформаційний простір. Будемо вірити, що цього разу не вийде так як з Затуліним, і справу таки буде доведено до кінця. Саме час в повній мірі використати порушення міжнародних угод Росією і спонукати ЧФ РФ пакувати валізи. Бо ніщо так не доб'є авторитету країни, як продовження безглуздих танців в улюбленому стилі "крок вперед і два назад".
P.P.S.Нагадаю, що "Свобода" запропонувала план дій у заяві ще 5 липня 2008 року:
"Події 5 липня 2008 року в Севастополі свідчать про початок розгортання якісно нового етапу українсько-російського протистояння. Бездіяльність офіційного Києва надихає антиукраїнські сили посилювати провокації, метою яких є остаточна втрата українського контролю над Кримським півостровом.
Лише повним розвалом державної політики в сфері безпеки та оборони можна пояснити нездатність військовослужбовців українських ВМС на українській території протистояти кільком десяткам знахабнілих від безкарності українофобів під прапорами відомих маргінальних проросійських "партій".
Демонстративна агресивність натовпу москвофільствуючих вандалів, що атакували кордон українських моряків та знищили пам'ятні знаки на честь підняння державних прапорів на кораблях Чорноморського флоту в 1918 році, може свідчити про наявність у їх лавах кадрових співробітників російських спецслужб у цивільному.
Останні виконують функцію підбурення натовпу до агресивних дій та координують ударні групи, що ініціюють масові зіткнення цивільних мешканців Севастополя з українськими моряками.
Такий спосіб провокації масових безладів є давно апробованою технологією спецслужб, покликаною використовувати цивільних в якості живого щита для вишколених груп диверсантів та продемонструвати наявність міфічного протистояння між "російським населенням" та українськими військовиками.
У зв'язку з виникненням гострої та актуальної загрози національній безпеці та територіальній цілісності України внаслідок подій у Севастополі, вимагаємо від Президента України, РНБО, державних силових структур:
Запровадження на території Автономної Республіки Крим надзвичайного стану та приведення всіх підрозділів Збройних Сил України у стан підвищеної боєготовності.
Оголошення у Севастополі стану облоги та введення на територію міста українських загонів спеціального призначення для нейтралізації ворожих диверсійних груп і агентури.
Введення на території Автономної Республіки Крим додаткових підрозділів Внутрішніх Військ МВС України з метою охорони життя та майна українців від ворожих посягань в разі виникнення інспірованих російськими спецслужбами масових заворушень в інших населених пунктах Криму.
Негайної депортації з території України негромадян України, осіб з незаконним подвійним громадянством, які брали участь в нападах на українських військових моряків.
Притягнення до кримінальної відповідальності громадян України, які брали участь в антиукраїнських масових заворушеннях в Севастополі 5 липня 2008 року".
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
