22 травня 2017, 12:25

11-я встреча Меркель и Порошенко

Одиннадцатая встреча Петра Порошенко и Ангелы Меркель (казалось бы, уже текущая), кроме стратегического уровня сотрудничества между Украиной и ЕС, важна, прежде всего, с точки зрения геополитического контекста, на фоне которого эта встреча состоялась.

1. Контекст предстоящих встречи G7 и саммита НАТО (целостность "семерки" по ряду позиций, а также сохранение/изменение прежнего уровня сотрудничества с США).

2. Контекст недавнего визита Меркель в Россию (настрой и восприятие Владимира Путина).

3. Контекст возможной активизации темы Украины, в частности давления на Россию, в рамках в Нормандского формата. Такая активизация связана с: а). состоявшимися выборами в Нидерландах и Франции, результат которых стал несколько неожиданным для РФ; б). формированием новой администрацией президента США линии по ряду вопросов; что касается Украины, то формат сотрудничества Порошенко-Байден трансформировался в формат Порошенко-Пенс; в). неудачными попытками России "гибридизировать" Европу, достижением Украиной безвиза со старанами ЕС.

В конце 2016-го Кремль всячески "соскакивал" с Нормандского формата, рассчитывая, что после выборов в США и ряде стран ЕС России удастся навязать "Ялту-2". Этого не произошло, и Путину теперь напомнят об обязательствах, взятых им во время последней встречи "нормандской четверки" (президент РФ тогда публично согласился с необходимостью допуска на оккупированную территорию гумманитарных миссий, и не выполнил это обязательство – это как минимум; тема "дорожной карты" деоккупации Донбасса "зависла" именно из-за России). Понятно, что фактор президентских выборов в РФ в 2018 году не способствует договороспособности российской власти. И, тем не менее, давление на Кремль со стороны Европы и США будет только нарастать. И здесь позиция Ангелы Меркель, которая как никто другой из европейских лидеров погружена в украинскую проблематику, а также де-факто выполняет функцию коммуникатора внутри ЕС, между ЕС и США, имеет важнейшее значение.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Російська заздрість Україні

Не можна не відзначити "падучу", з якою російські функціонери, пропагандисти та інша шваль обговорюють кадрові зміни в силовому блоці України...

З "духом Анкориджу" Кремль хотів навʼязати принцип "зникаючого кота", коли злочини є, а злочинця нема

Марко Рубіо у Манілі, де проходив саміт АСЕАН і де відбулась коротка зустріч із Сергієм Лавровим, вчергове заявив про відхід у минуле "духу Анкориджу"...

Новий етап бродіння російського ''дідька''

В РФ у своїй гібридності хотіли дійти аж до перебирання бетонної крихти Берлінської стіни (маю на увазі порівняно нещодавню заяву Мєдвєдєва про незаконність об'єднання ФРН і НДР як один із параметрів націленості на західні альянси), а доходять у своїй "СВО" до знесення старанно вибудовуваних вертикаллю та пропагандою стін "Потьомкінських дєрєвень" російського буття...

"Комплекс меншовартості" Росії

Бог ти мій, яка ж закомплексованість. Ми все думали, що це Україна страждає на "комплекс меншовартості", а виявилося, що це комплекс самої Росії...

Олухи царя небесного, або Три сценарії від росіян

Петербурзький міжнародний економічний форум, втім, як і вся РФ, докотилися до того, що Малофєєв і Дугін представили доповідь про майбутнє Росії...

Елементи європейського пробудження

Все ж, війна як у тому числі обвал світопорядку та правил регулювання, змушує ті країни та альянси, які ближче всього відчувають загрози, шукати адекватні відповіді на існуючі виклики...