30 березня 2022, 16:11

По поводу переговоров в Стамбуле

Не вижу никакой "зрады" со стороны Украины, вопреки настороженной реакции на отдельные предложения, которые высказали часть политиков и экспертов. Но прямо здесь и сейчас – немного о другом аспекте.

Сомневаюсь, что украинские предложения примет Россия. Это, во-первых. Как и любые другие – на данном этапе. Там ещё сохраняется настрой на войну (ещё месяц, видимо), и в этом смысле, вопрос НАТО как был надуманным в качестве причины войны, так и для окончания войны (имею в виду тему нейтралитета) также не будет главным для РФ. По другим предложениям – то же самое. Но со стороны РФ есть проба на реакцию Запада в части ослабления санкционного давления. Макрон зачем-то опять час говорил с Путиным.

И отсюда, и это во-вторых, важна позиция Запада в части санкций. Думаю, Россия согласилась на эти переговоры только потому, что не хочет новых санкций. Санкции Запада на сегодня беспрецедентные, но, все же, недостаточные. Возможно, "скрепоносным" сказали о газовом эмбарго, и они зашевелились.

Хотя, надеюсь, на Западе понимают ситуацию – либо Европа, либо орки. Никаких санкционных уступок. Только через Гаагу, трибунал (за один только Мариуполь), лишение ядерного оружия, проведение выборов с международным наблюдателями.

Хотели в России вернуться в перестроечный совок? Пусть возвращаются. Пусть наслаждаются тем, как их идол опрокинул за один день страну в мрак. И не только экономически. Теперь ни спорта, ни концертов. А ещё лишат членства в ФИФА и УЭФА. Страшный сон для обывателя. Будут смотреть Чемпионат Крыма.

Хотели метафизической борьбы (так Кирилл назвал войну). Получат еще и экзистенциальное поражение (для РПЦ в том числе). Карма испорчена на сотни лет.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Російська заздрість Україні

Не можна не відзначити "падучу", з якою російські функціонери, пропагандисти та інша шваль обговорюють кадрові зміни в силовому блоці України...

З "духом Анкориджу" Кремль хотів навʼязати принцип "зникаючого кота", коли злочини є, а злочинця нема

Марко Рубіо у Манілі, де проходив саміт АСЕАН і де відбулась коротка зустріч із Сергієм Лавровим, вчергове заявив про відхід у минуле "духу Анкориджу"...

Новий етап бродіння російського ''дідька''

В РФ у своїй гібридності хотіли дійти аж до перебирання бетонної крихти Берлінської стіни (маю на увазі порівняно нещодавню заяву Мєдвєдєва про незаконність об'єднання ФРН і НДР як один із параметрів націленості на західні альянси), а доходять у своїй "СВО" до знесення старанно вибудовуваних вертикаллю та пропагандою стін "Потьомкінських дєрєвень" російського буття...

"Комплекс меншовартості" Росії

Бог ти мій, яка ж закомплексованість. Ми все думали, що це Україна страждає на "комплекс меншовартості", а виявилося, що це комплекс самої Росії...

Олухи царя небесного, або Три сценарії від росіян

Петербурзький міжнародний економічний форум, втім, як і вся РФ, докотилися до того, що Малофєєв і Дугін представили доповідь про майбутнє Росії...

Елементи європейського пробудження

Все ж, війна як у тому числі обвал світопорядку та правил регулювання, змушує ті країни та альянси, які ближче всього відчувають загрози, шукати адекватні відповіді на існуючі виклики...