16 квітня 2022, 20:28

О "глубинном языке" фашизма в России

Ещё Теодор Адорно, изучавший язык нацизма в Германии, в одной из своих работ писал о такой военной идиоме, как "команда небесного вознесения" (Himmelfahrtskommando).

По смыслу, буквально, это означало команду, обрекающую исполнителей на верную смерть. Он писал об этом не просто как о высказывании, а как о бытийном состоянии общества в целом.

Очень схожее мы наблюдаем в военизированном новонацистском подходе России. "Ядерный рай" как вариант этой самой команды. Если соединить язык пропаганды с тем, смыслом (если это можно назвать смыслом), который он несёт, и действия, то получается следующее.

Сакральность без сакрального содержания. Действие без причины. Ресентимент как мотивация.

В расколдованном мире тот бред, который звучит на рос ТВ – это чистая шиза. Но в русском мире это, типа, метафизика. Какая-то внушённая, а на самом деле несуществующая тайна, об изначальной исключительности, на основании которой строится коллективный нарциссизм, мягко говоря (а грубо говоря – коллективное самоудовлетворение на почве на Z,V и прочие элементы сектантства).

Одно время имела возможность наблюдать, как лицемерие (которое вначале ещё понималась субъектами высказывания как лицемерие) превратилось в повседневный язык. Дальше – они и вовсе стали его выдавать за типа "свящённый" язык. Имею в виду благословение войны Кириллом и всю эту ересь про необходимость от кого-то "защищаться". Вплоть до восприятия смертного как бессмертного. Такая у них динамика развития общества.

Пишу я об этом к тому, что рано или поздно любой отрыв от реалий заканчивается падением на землю. Расколдовыванием. В войне России против Украины всю эту шизу (начиная с уровня принятия управленческих решений), наконец, увидел весь мир. Кроме самой РФ. Но и это будет. Несомненно. Когда десакрализация власти Путина встретится с плинтусом. Как Янукович с венком когда-то.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Деідіотизація РФ

З обережно хорошого. Потихеньку, бачимо, як змінюється рамка переговорного процесу. Хоч росіяни знову виставили Мединського як керівника російської переговорної групи, який асоціюється виключно з пропагандистською і водночас імітаційно-переговорною позицією РФ, все ж, сам перелік питань дещо змінився, і не так звані російські "першопричини" тепер домінують на порядку денному...

Не Ялта-2

Кремль просуває тему зустрічі Володимира Путіна, Сі Цзіньпіна та Дональда Трампа у листопаді. Технічно це, звісно, можливо. На саміті Азіатсько-Тихоокеанського співробітництва, що відбудеться 18-19 листопада у Китаї...

По той бік ''першопричин''

Тема "першопричин", все ж таки, не до кінця розкрита, раз Кремль постійно намагається апелювати до позапереговорного "духу Анкоріджа", маючи на увазі під цим викатані РФ ультиматуми на підставі так званих "першопричин"...

Кремлівському гібридному підходу ''дали в морду''

Схоже, "мир через силу" стає узгодженим підходом щодо РФ. Навіть із боку партнерів (у сенсі наявності політичних та економічних відносин) на пострадянському просторі...

Російська заздрість Україні

Не можна не відзначити "падучу", з якою російські функціонери, пропагандисти та інша шваль обговорюють кадрові зміни в силовому блоці України...

З "духом Анкориджу" Кремль хотів навʼязати принцип "зникаючого кота", коли злочини є, а злочинця нема

Марко Рубіо у Манілі, де проходив саміт АСЕАН і де відбулась коротка зустріч із Сергієм Лавровим, вчергове заявив про відхід у минуле "духу Анкориджу"...