19 жовтня 2026, 21:56

Не Ялта-2

Кремль просуває тему зустрічі Володимира Путіна, Сі Цзіньпіна та Дональда Трампа у листопаді.

Технічно це, звісно, можливо. На саміті Азіатсько-Тихоокеанського співробітництва, що відбудеться 18-19 листопада у Китаї. Але змістовно це ніяка не Ялта-2, як, можливо, це намагається подати російська влада, щоб додати собі геополітичної ваги. І, навіть, у двосторонньому форматі у будь-якій конфігурації, включаючи США-Китай, це теж не Ялта-2.

З тієї причини, що не йдеться про спільність довгострокових інтересів учасників. США та Китай – конкуренти. Відносини Китаю та Росії носять все більше підлеглий характер. А США та РФ на поточному етапі об'єднують лише сумнівні бізнес-угоди, які висуваються Кремлем і які на радість розпропагандистів вже зараз вносять розкол в американському полістеблішменті.

Будь-яке нове регулювання/правила як основа світопорядку завжди будується на певному загальному визнаному переліку норм/позицій (які, наприклад, у світопорядку 20 століття були відображені у статуті ООН). Росія ж зі своєю війною як із "торбою писаною" намагається нав'язати агресію та волюнтаризм, включаючи ядерний шантаж, як форму зовнішньої політики, що апріорі руйнує будь-які спроби повернення до світопорядку та мирних форм взаємодії.

Але те, що як тему заявлено війну РФ в Україні, ще раз доводить: російська війна давно носить глобальний характер. Саме тому так важливий шлях її припинення. Тому що він або зупинить війну, і тут я згадую антивоєнні есе Умберто Еко. Або ця "торба з війною" й надалі носитиметься по всіх земних вісях у різних конфігураціях.

Що ж до прикладного рівня, то як би не намагалися у Кремлі, обговорювати війну в Європі без Європи та України не вийде. Тим більше, що той же Китай вважає Євросоюз цілком значимим економічним партнером і великим ринком.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Деідіотизація РФ

З обережно хорошого. Потихеньку, бачимо, як змінюється рамка переговорного процесу. Хоч росіяни знову виставили Мединського як керівника російської переговорної групи, який асоціюється виключно з пропагандистською і водночас імітаційно-переговорною позицією РФ, все ж, сам перелік питань дещо змінився, і не так звані російські "першопричини" тепер домінують на порядку денному...

Не Ялта-2

Кремль просуває тему зустрічі Володимира Путіна, Сі Цзіньпіна та Дональда Трампа у листопаді. Технічно це, звісно, можливо. На саміті Азіатсько-Тихоокеанського співробітництва, що відбудеться 18-19 листопада у Китаї...

По той бік ''першопричин''

Тема "першопричин", все ж таки, не до кінця розкрита, раз Кремль постійно намагається апелювати до позапереговорного "духу Анкоріджа", маючи на увазі під цим викатані РФ ультиматуми на підставі так званих "першопричин"...

Кремлівському гібридному підходу ''дали в морду''

Схоже, "мир через силу" стає узгодженим підходом щодо РФ. Навіть із боку партнерів (у сенсі наявності політичних та економічних відносин) на пострадянському просторі...

Російська заздрість Україні

Не можна не відзначити "падучу", з якою російські функціонери, пропагандисти та інша шваль обговорюють кадрові зміни в силовому блоці України...

З "духом Анкориджу" Кремль хотів навʼязати принцип "зникаючого кота", коли злочини є, а злочинця нема

Марко Рубіо у Манілі, де проходив саміт АСЕАН і де відбулась коротка зустріч із Сергієм Лавровим, вчергове заявив про відхід у минуле "духу Анкориджу"...