Оксана Забужко Письменниця, Віце-президент Українського ПЕН-центру

''Героям слава!''. Київський вечір у двох діях

20 лютого 2008, 23:12

Учора в стольному граді відбулися зразу дві знакові культурні події. Та ще й вельми своєрідно між собою драматургічно пов'язані – просто тобі п'єса, поставлена "самим життям". Дійові особи... Але перепрошую, про все по порядку.

Головний герой дня – Олег Скрипка. Ну, в тому, що Скрипка – це "наше все", переконувати, здається, не треба нікого. І в тому, що він – боєць, "вояцька кість", країна теж не раз уже мала нагоду пересвідчитися. Цим разом вояцькі й співецькі чесноти злилися докупи, утворивши бомбову суміш, і в Олега визрів новий проект – українські виконавці співають героїчних пісень! Козацьких, стрілецьких, махновських, повстанських – кому що любо-мило... І вже й перший диск вийшов, так і зветься – "Українська героїчна пісня". Одне слово, прошу вітати, хто ще не чув: учора в країні стартував новий пісенний фестиваль – під чудесно полісемантичною назвою "Молода гвардія" (атож!).

Здавалось би, найлогічніше було провести його в Палаці "Україна". Тому самому, котрий у нас "Національний". Але в ньому, "Національному", на цей день була запланована зовсім інша імпреза – також героїко-патріотична, і також "національна", тільки іншої нації: концерт "ансамбля песни и пляски Черноморского флота Российской Федерации". Слово честі, я не жартую: от якраз так карти лягли...

"Українська героїчна пісня" відбулася натомість у Жовтневому палаці – тому самому (символічно, ні?), що колись був Інститутом шляхетних панянок, у 1930-ті – катівнею НКВД, а в 2004-му – штабом Майдану... Хто не дістався на цей концерт – шкода, панство, там треба було бути: такого драйву – повний жбанок! – київська публіка не отримувала вже давненько. Патріотична пісня взагалі-то жанр неймовірно трудний – це про кохання "вміють всі", а "про батьківщину" завжди вдавалось одиницям... З того, що співали вкраїнські вояки в шанцях 1918-1920 рр. і в партизанських лісах 1940-х, теж далеко не все були шедеври, то тільки з козацькою героїкою безклопітно – там, яку пісню не візьми, то й перлина, але ж то вже все "перемите", відібране пам'яттю трьох століть, а та пам'ять самі перлини й одбирає... А 20-те століття – воно ще тут, живе-гаряче, нерозібране-нерозчищене, тільки землею нашвидкуруч притрушене – і ой як щемить...

Учасників учорашнього концерту смак, нівроку, не підвів, – автентичних перлин зі сцени звучало чимало. І Тарасові Чубаю щасливо ревучий зал "лента за лентою набої подавав", і Марійка Бурмака могла б своїм (перепрошую – стрілецьким!) "Гей на горі, на маківці..." підняти в атаку будь-яку військову частину, і – найсенсаційніше моє відкриття цього вечора! – Тарас Компаніченко з, каюсь, доти геть не знаним мені гуртом "Хорея козацька" (народні інструменти!) явив щось уже цілком несамовите, нечуване-немислиме, від чого волосся на голові стає дуба, а рот роззявляється, та так і не закривається аж до кінця їхнього козацького реквієму: кобзарський речитатив, партесний розспів, джаз, що ще?... Ні, аналізувати це магічно-музичне дійство справа марна: "Бреговіч куріт в сторонкє!" – прокоментували "Хорею" в кулуарах знайомі, але й Бреговіч, боюсь, теж "не те" – нема аналогій... (Єдина, дещо несподівана – щось подібне, і не тільки за шаленою енергетикою, витворяє на сцені Мар'яна Садовська... Може, це й буде та "нова українська музика" 21-го століття, якій судилось по-справжньому "потрясти світ"?)

Найдивніше ж, що в тому "силовому полі" абсолютно органічно прозвучали, "вписалися" й авторські героїчні композиції – і "Танок на Майдані Конго" з несподівано "по-рамштайнівськи" грізно-громохким "Своє борони!", і Сашко Положинський (вперше побачила нарешті його "повстанський" кліп, так і не показаний нашими "теж-національними" телеканалами!) – з прем'єрою щойно закінченої (хлопці ще з листа співали!) пісні "Лицарський хрест", два рядки з якої могли б стати епіграфом до цілого нашого сьогодення – "У світі багато брудного й заразного, але той, хто хоче, залишається чистим"... І приском сипало під шкірою, коли Фома з гітарою кидав у зал своє вже-класичне "Це дивляться з темних небес/забуті поети й герої", – а на моніторі за його спиною в цей час пропливали крупні плани повстанських світлин: молоді, розсміяні, Господи, молодші од тих, хто на сцені...

А в фіналі вийшов Скрипка – і заспівав, за його визначенням, "нашу головну героїчну пісню", – ту, що починається словами "Ще не вмерла Україна". І зал співав стоячи разом із усіма виконавцями, і в екстазі навіть не помітив, як відбувся вихід "за межі офіційного тексту" – і перехід до другого куплета:

Станем, браття, в бій кривавий

Від Сяну до Дону,

В ріднім краї панувати

Не дамо нікому!

- Слава Україні! – кричить Скрипка – просто на овацію.

- Героям слава! – одним духом випалює вже через вінця розбурханий зал...

Але зал – то окрема тема. Розуміється, найрясніше в ньому було таки "молодої гвардії" – проте, на диво, була й "стара", котра зазвичай таких імпрез не відвідує (вже по концерті, на "офіцерському балу", можна було помітити ветеранів, здається, чи не всіх воєн за останні три чверті століття!), і моїх ровесників теж було яблуку ніде впасти – ці поприходили цілими родинами, і хлопчаки не зводили заворожено-блискучих оченят із юнаків, що прогулювалися коридорами палацу в одностроях забутих армій: гайдамацькі шлики й жупани, стрілецькі мундури, упівські мазепинки, – якого ще треба щастя десятилітньому чоловічкові!... Та й дорослих явно розпирало драйвом понад всяку міру: коли ми вже сідали в машину, в морозному повітрі луна несла вздовж Інститутської уривки пісень – люди розходилися з імпрези, все ще продовжуючи співати...

Подякуймо Олегові Скрипці – як усе-таки класно, що він у нас є!

... А тепер про другу подію того вечора. Палац "Україна" – той, що "Національний", – у цей час стояв темний і німий, як потоплений авіаносець. Заповіджений "концерт російських моряків" у ньому не відбувся. І то з дуже простої причини: кияни на нього не пішли. Отак просто – взяли й не пішли. Не розкупили квиточків...

Така-от "невеличка драма", як писав класик. Дійові особи, що на кону (попрошу оплесків!), – Скрипка з усім своїм славним товариством – раз, і київська публіка (поаплодуйте їй, некияни!) – два. Потоплених цією публікою "варягів" з рахунку скреслюємо – на них ролі не знайшлося. І є в цій п'єсі ще один персонаж, схований за лаштунками, – ті, хто вперто й бездарно вирішує за нас, кому віддавати наші сцени й екрани, як і все інше наше – із землею й водами включно...

Може, їм теж пора "на вихід"?...

powered by lun.ua
Коментарі — 121
Яролюб _ 21.02.2008 12:11
IP: 193.93.48.---
Насправді, походження цього слова набогато простіше. Тобто "немовірно" – це та саме, що й "не йму віри". Тобто настільки несподівано чи нестандартно, що тяжко в це повірити.

Згоден шановний Несуржик з Вашим уточненням. Дійсно що просто, то геніально. Або те що посто і логічно, то правда.
вермутЪ _ 21.02.2008 12:07
IP: 193.239.180.---
А хто такая ріпка і якого х я повинен її слухати?

До речі, поки патрійоти так весело співають, кожен рік мінус півмільона (і більше) вже померших. Коли вже ця братія попаде в цей мінус?
Несуржик _ 21.02.2008 11:51
IP: 77.122.21.---
21.02.2008 11:00___ ЗвірГуляє
"на одному диханні"

Зловив суржиковину.)))
Якщо без суржику, то на одному подиху.
Бууу-га-га _ 21.02.2008 11:47
IP: 194.50.169.---
21.02.2008 10:45___ Грім_
"Шкода, що я не знав про це дійство і не був присутній на ньому!"

Нічого дивного в тому що Ви не знали немає, адже цей фестиваль зовсім не рекламувався в ЗМІ, бо ціни на рекламу в нас такі, що мама нє горюй і дозволити собі таку розкіш можуть лише жоп-звьозди. От якби це було яке не-будь шоу Поплавського, Боріса Моісєєва, Віагри, чи Мармеладзе, усій країні зранку до ночі нагадували б, що ви ж не пропустіть!
Несуржик _ 21.02.2008 11:41
IP: 77.122.21.---
21.02.2008 10:20___ Безработный
А настоящее искусство (культура) не должно быть патриотичным. Это, как бы, аксиома.
То чого ж ви так чіпляєтеся за свою російську мову? Будьте справжнім, тобто непатріотом і перейдіть на українську.:-D
фея _ 21.02.2008 11:39
IP: 217.27.157.---
А сколько ж этой Забужке лет?
"моїх РОВЕСНИКІВ теж було яблуку ніде впасти – ці поприходили цілими родинами, і хлопчаки не зводили заворожено-блискучих оченят... – якого ще треба щастя ДЕСЯТИлітньому чоловічкові!"
Десятилетних детей имеют женщины 30-35 лет. Конечно и в 50 можно иметь маленького ребенка, но таких женщин не называют ровесниками мамы десятилетних детей. Как это назвать – пожилое кокетство?
Несуржик _ 21.02.2008 11:26
IP: 77.122.21.---
21.02.2008 09:53___ Безработный
Столетие (століття) – это сто лет безотносительно к началу летосчисления (столетие со дня рождения, трехсотлетие Дома Романовых), а сторіччя (век) – это то, что авторка (как полюбляют говорить на Украине, равно, как и премьерка, дохторша...) имела в виду.
А ви що небудь про таке поняття, як синоніми чули?
Несуржик _ 21.02.2008 11:18
IP: 77.122.21.---
21.02.2008 09:23___ Яролюб
неймовірно походить "від неймуся бо вірно", тобто в цьому слові частина -неймо- підсилює вірно.
Насправді, походження цього слова набогато простіше. Тобто "немовірно" – це та саме, що й "не йму віри". Тобто настільки несподівано чи нестандартно, що тяжко в це повірити.
ЗвірГуляє _ 21.02.2008 11:00
IP: 85.223.214.---
Моє шанування пані Оксані, моя величезна подяка Олегові та усім учасникам і організаторам концерту! Так і хочеться вигукувати – І Я ТАМ БУВ! Я ВСЕ ЧУВ! Я ВСЕ БАЧИВ! Я ВСЕ ВІДЧУВ, ВСЕ ПЕРЕЖИВ!!! Хочу поділитися своїм захопленням і щастям з усіма хто не зміг, не знав, чи не встиг – то було грандіозно задумано, високоякісно організовано, тонко підібрано, а головне – щиро виконано! Без "фанєри", "накладок" і "нєстиковок" так як і має виконуватися народна пісня – "на одному диханні", спокійно і впевнено. Для себе відкрив цього разу ТНМК із піснею "Пливе човен" (досі слухаю їх на диску, але в живу було незрівнянно краще). Моя величезна подяка пані Оксані за висвітлення цієї прекрасної події, бо навіть після фестивалю про нього чомусь мало чути в "національних" ЗМІ.
Май _ 21.02.2008 10:57
IP: 195.114.130.---
Дуже шкода,що не змiг послухати.Чи буде наTV?Скрипцi i автору велика подяка.
Грім_ _ 21.02.2008 10:45
IP: 194.50.169.---
Шкода, що я не знав про це дійство і не був присутній на ньому! Якщо ще є такі пісні і є люди, які їх співають та слухають (і що особливо обнадіює – молодь), значить країна наша ще не зовсім пропаща, значить таки "запануєм і ми браття у своїй сторонці", а теперішня продажна, злодійкувата, космополітична "елітка", "згине як роса на сонці". Шкода, що в нашому теле і радіоефірі безроздільно панує попса (та ще й переважно російськомовна) у виконанні "поющих трусОв" і присутня одна єдина тема -"любовь-марковь", а героїчна українська пісня залишається "неформатом". Шкода, що Микола Мозговий – директор палацу "Україна", якого я завжди поважав і вважав патріотом у цій ситуації виявився спільником Чорноморського флоту сусідньої, м'яко кажучи, не дуже дружньо налаштованої до нас держави, а не українських патріотів. Чи може він уже не директор?
Elia _ 21.02.2008 10:36
IP: 77.121.231.---
__Оксана Забужко:
І є в цій п'єсі ще один персонаж, схований за лаштунками, – ті, хто вперто й бездарно вирішує за нас, кому віддавати наші сцени

Один із них Мозговий – директор палацу Україна. Коли я бачу цього "патріота", я зі сміхом згадую, як він розповідав на якомусь київському телеканалі про одруження його дочки Олени з Олександром Пономарьовим. Дослівно я, звісно, не можу повторити ці откровення, але у досить близькому наближенні це звучало так: "Він її (Олену) вранці трахає, вдень трахає, ввечері трахає." При тому татко чомусь з цього страшенно обурювався: наче Олена була потерпілою, а не добровільною учасницею дійства,
Безработный _ 21.02.2008 10:24
IP: 77.121.12.---
21.02.2008 10:20___ Историчка
Приведите, пожалуйста, "велычни досягнення незалежнои Украины".
что это за бои без правил?
Лежачего не бьют...
Безработный _ 21.02.2008 10:20
IP: 77.121.12.---
21.02.2008 10:07___ сухий
тут один чудило взялся на блогах писать на бульбашской мове – этого с головой... А ты хочешь, чтобы нам братья-славяне скопом крышу снесли? Полагаю, ты не подумал.

А настоящее искусство (культура) не должно быть патриотичным. Это, как бы, аксиома.
Историчка _ 21.02.2008 10:20
IP: 91.124.221.---
21.02.2008 10:07___ орієць-українець -------Тільки, будь-ласка, без "норманських" теорій, якщо можна!

Давайте без теорий, давай перейдем к практике. Приведите, пожалуйста, "велычни досягнення незалежнои Украины".
Историчка _ 21.02.2008 10:14
IP: 91.124.221.---
20.02.2008 23:59___ Полковник_Вешняк ---------- СИСТЕМУ, яку Україна успадкувала від СРСР, і яку потрібно не реформувати, а розтрощити до цурки.

Еще один Швондер решил, что он профессор Преображенский. Имея опыт перестройки собачьей будки берется строить державу.
орієць-українець _ 21.02.2008 10:07
IP: 84.178.32.---
До історички: Якщо ви історичка, а не "історичка", то маєте знати, хто такі варяги, і взагалі – хто такий Рюрик, де місто Новгород і т.д.
Тільки, будь-ласка, без "норманських" теорій, якщо можна!
сухий _ 21.02.2008 10:07
IP: 195.78.69.---
Олег Скрипка, Бурмака (і їх багато) – патріоти і це не обговорюється. Однак у нашій державі в концертних залах і на телебаченні панує сусідня імперія, а не наші патріоти. Та імперія, говорячи постійно про словянське коріння і про інтернаціоналізм, насправді не визнає жодної словянської культури. На "Інтері" крім російської і трохи української жодної слов"янської культури, так який це інтер? Він не відповідає навіть своїй назві. Я вже не говорю про російські шовіністичні канали. Спитайте росіянина (та і більшість українців) які він знає словянські народи, нехай перерахує хоча б на пальцях однієї руки словянські мови. Ми навіть не помічаємо, що ми в ізоляції. Де хоча б одна передача чехів, болгар, поляків чи білорусів на нашому телебаченні? Це наше коріння, а не агресивні бурято-чукчо-монголо-татари, племена яких обєднали руською мовою. На Донбасі бандюковичі повним ходом транслюють на наших станціях російське телебачення. Де наша влада, СБУ, Президент? Нехай би спробували ті ж бандюки транслювати так в Росії хоча б Донецький канал. Треба створювати умови для своїх талантів, а не постачати ними імперію. Кучма дружив з Пугачовою і любив пісні Малініна, а не українських виконавців. А от Путін чомусь любить "Любе". Теперішній наш Президент любить невідомо що. Ганьба. Сухий. м. Луганськ.
Историчка _ 21.02.2008 10:00
IP: 91.124.221.---
20.02.2008 23:12___Оксана Забужко --------В ріднім краї панувати Не дамо нікому!

Да уже допанувалися, пора снова варягов призывать!
Led_Zeppelin _ 21.02.2008 09:53
IP: 193.43.95.---
Марії Бурмаці не вірю...
Після її "мезальянсу" з партією зелених на минулих виборах...
Не маю нічого проти,але дуже вже завзято до цього вона позиціонувала себе як патріотка,а тут раптом на службу до пана Buck-са...
Безработный _ 21.02.2008 09:53
IP: 77.121.12.---
21.02.2008 08:31___ Несуржик
Столетие (століття) – это сто лет безотносительно к началу летосчисления (столетие со дня рождения, трехсотлетие Дома Романовых), а сторіччя (век) – это то, что авторка (как полюбляют говорить на Украине, равно, как и премьерка, дохторша...) имела в виду.
Лева _ 21.02.2008 09:50
IP: 77.91.146.---
Как хорошо, что для меня не существует пысьмэнныць забужок, спивакив скрыпок и прочих грынжол.:))) Как попристраивались. Под дудку партии поют хероичных писэнь. Что ж за герои такие? НИ ОДНОЙ ПОБЕДЫ. Только писни. (Зото писни у нас гарни). Пойте, соловушки, пойте. Только когда прекратится навязывание героев и мовы-вас выбросят за обочину. Будете там плакаться, что гноблять. Тьху.
Яролюб _ 21.02.2008 09:23
IP: 193.93.48.---
Дякую пані Забужко за цікаву інформацію та шановному Олегу Скрипці за початок добрих справ.
Згоден з "Несуржиком" про те, що і століття, і трудний і неймовірно є словами українського походження, які були присвоєні російськими філологами. Походження століття вже надано, трудний можна самому здогадатися, а неймовірно походить від неймуся бо вірно, тобто в цьому слові частина -неймо- підсилює вірно.
avov _ 21.02.2008 08:56
IP: 212.1.71.---
Пані Оксано дякуємо і цілуємо Вам ручку!
Torba _ 21.02.2008 08:32
IP: 82.207.119.---
Дякую, пані Оксано!
Хоча б від Вас можна дізнатися про справжні події в країні, бо все "національне" телебачення вже подвинулося розумом на тих мильних операх з Верховної Ради. Як же вже набридли всі їхні пики та нудні розповіді про те, як начеб-то нам зробити краще життя.
Ви пишете "Може, їм теж пора "на вихід"?... " і дивуєте багатьох – а в кого ж ще є сумніви?
Нещодавно в Миколаєві був концерт ансамблю Вірського. По місту – жодних оголошень, ясна річ, це ж не Кіркоров. І як же був вражений місцевий "бомонд", коли виявилося, що ще за годину до концерту в найбільшій залі міста ніде було яблуку впасти! Ще раз дякую.
Україна та Європа1104 Aтака Путіна1245 Корупція1366 Уряд реформ410 Зеленський41
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter