Маленька брехня для прикриття великого обману?

"Маленька брехня громадських активістів – все заради ПІАРу?" – під таким заголовком у переддень Нового Року з'явилась новина... Ні, не на типових "зливних бачках", а на офіційній сторінці та сайті Вищої ради правосуддя.

Що ж змусило працівників ВРП відірватись від нарізки новорічного олів'є та писати такі гостроти проти активістів? Виявилося, що це було відповіддю на мій пост, де я згадав навіть не саму Вищу раду правосуддя, а обіцянку Президента, дану у 2015 році під час програмного інтерв'ю Першому національному.

Тоді Президент сказав: "Я не приймаю, коли судді-хабарники, коли судді, які засуджували автомайданівців, судді які засуджували політичних лідерів опозиції через кругову поруку, будуть думати, що їм це мине. Вони будуть у в'язниці".

Я згадав ці слова, бо саме 29 грудня 2017 року, акурат на 4-ту річницю поїздки автомайдану до Межигір'я, Петро Порошенко підписав Указ про призначення суддями Світлани Захарчук, Марини Антонюк та Марії Зелінської. Це саме ті судді, які в часи Революції Гідності засуджували невинних за поїздку до резиденції Януковича. Отже, Президент обіцяв їм в'язницю, а натомість надав право безстроково носити суддівську мантію та здійснювати "правосуддя".

Одразу відповім тим, хто нагадує про повноваження Президента: мовляв, він не може не призначити суддів, на яких внесено подання Вищої ради правосуддя. І взагалі – не Президент проводить відбір, призначення і звільнення суддів. Так, але хіба Президент садить у в'язницю? Чому тоді він стверджував, що ці судді будуть там? Мова не про безпосередні дії Президента, а про вектори руху, які безумовно визначає саме Президент. Тому говорити "при чому тут Президент", коли саме він ініціював реформу, яка призводить до таких результатів, це те ж саме, що говорити – "при чому тут Янукович, він же ж не розстрілював Небесну Сотню і не уповноважений керувати беркутами".

Вочевидь саме нагадування про невиконані обіцянки Президента змусило Вищу раду правосуддя так бурхливо реагувати і зробити звинувачення щодо мене, яке елементарно спростувати.

Я заявив, що ці судді "засуджували автомайданівців". І вони таки засуджували. Невинних. За неіснуючі порушення. На підставі сфальшованих документів. Усі троє.

Для прикладу, ось рішення судді С. Захарчук





Марина Антонюк позбавляла автомайданівців прав керування транспортними засобами, а Марія Зелінська штрафувала абсолютно невинних водіїв за поїздку до Межигіря.

Дійсно, ні Вища рада правосуддя, ні Вища кваліфікаційна комісія суддів не визнала ці факти достатніми, щоб не призначати цих суддів. Але чи такі рішення є обгрунтованими та справедливими?

Нагадую, що відповідно до п. 48 Перехідних положень Закону "Про судоустрій та статус суддів" ВРП має право не вносити подання про призначення судді при наявності обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв'язку з таким призначенням. Чи призначення "суддів Майдану" на посади безстровоко позитивно вплине на і так лежачу довіру до суду? Отож.

Давайте більш детально проаналізуємо, які рішення виносили ці судді і чи справді не було підстав для їх непризначення.

Суддя Подільського районного суду м.Києва Світлана Захарчук.

Ця суддя розглядала три справи, що мали стосунок до поїздки до Межигір'я 29.12.13. В одній із справ вона чітко для себе ідентифікувала, що власник автомобіля дійсно не мав жодного стосунку до акцій протестів. До цього водія вона не застосувала санкції та закрила провадження.

Зате інших двох, які не заперечували свою причетність до Євромайдану, вона позбавила прав керування транспортними засобами, незважаючи на те, що водії надавали докази їхньої невинуватості і у справі не було жодних доказів їхньої вини. Один з водіїв (Олександр Катруша), взагалі у той час, коли його начебто зупиняли працівники ДАІ, був у зовсім іншому місці на тренуванні з волейболу. На суд він привів 3-ох свідків та просив витребувати дані з камер відеоспостереження, але суддя Захарчук відкинула усі клопотання та докази та визнала його винним. До речі, на її засіданні були спостерігачі, яким вона забороняла робити будь-яку фіксацію судового процесу. Але вони таки зробили аудіозапис і те, як Захарчук вела цю справу можна послухати тут .

Ще одне рішення про позбавлення прав вона винесла щодо Дробота О.П.

Обидва рішення судді С.Захарчук були визнані Апеляційним судом м.Києва незаконними та скасовані у звязку з відсутністю події правопорушення. Одне з рішень виносив діючий член ВРП – М.Худик

Тимчасова спеціальна комісія рішенням від 19 травня 2015 року N31/02-15 визнала у діях Захарчук порушення присяги і рекомендувала її звільнити. Однак Вища рада юстиції (як тоді називалася ВРП) хоча і встановила порушення у її діях, вирішила, що підстав для звільнення немає та направила цю справу у Вищу кваліфікаційну комісію суддів. Я був одним з адвокатів Олександра Катруші і ми навели аргументів, чому С.Захарчук порушила присягу, однак Вища рада юстиції повністю їх проігнорувала і навіть не згадала про них у своєму рішенні. Але член ВРП Андрій Бойко написав окрему думку, де чітко вказав, що дії С.Захарчук заслуговують на її звільнення



Рішення С. Захарчук нічим не відрізняється від рішень, за які ВРП звільняла інших суддів, але вона уникла звільнення завдяки прецеденту "Чауса-Бенедисюка". Тоді ВРЮ потрібно було зберегти на посаді суддю Чауса, який виніс "потрібне" рішення по справі Корбана. Внаслідок цього був створений прецедент – одне неправосудне рішення не є підставою для звільнення. Завдяки цьому багато суддів Майдану уникли відповідальності, у т.ч. Захарчук. І саме ВРП є відповідальним за створення такого правила.

До речі, доповідачем по справі С.Захарчук була член Вищої ради правосуддя та переможець конкурсу до Верховного Суду Алла Лесько. Її дії як члена ВРП при розгляді даної справи стали однією з підстав винесення Громадською радою доброчесності висновку про невідповідність Алли Лесько критеріям доброчесності.

Ви не знайдете у відкритому доступі Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів по судді С.Захарчук. І тільки з допису ВРП ми дізнаємось, що ВККС взагалі не знайшла у діях Захарчук жодних порушень.

ВРП декілька раз переносила розгляд питання, щодо С.Захарчук, але 07 листопада 2017 року таки внесла подання про призначення її безстроково, незважаючи на звернення від громадських організацій, що це вкрай негативно вплине на довіру до судової влади.

Суддя Шевченківського районного суду м.Києва Марина Антонюк.

Ця суддя не лише виносила рішення стосовно учасників поїздки до Межигір'я, але на пряме питання просто брехала членам ВРП, що не виносила таких рішень. Однак вона винесла, як мінімум, дві постанови про позбавлення прав керування, повязаних з поїздкою до Межигіря (справа N761/47/14-п та N761/2801/14-п). Таку ж неправду М.Антонюк вказала у Декларації доброчесності.

Звертаю увагу, що суддя ретельно приховує факт винесення цих рішень і до сих пір ви не знайдете рішень Антонюк щодо автомайданівців у Реєстрі судових рішень.

А уникла вона покарання разом з відомим суддею О.Лінником, який нещодавно виніс знущально м'який вирок тітушководу Юрію Крисіну. У серпні 2014 року за скаргою Павла Петренка стосовно Лінника та Антонюк було порушено дисциплінарну справу. Ця справа лежала у ВККС і вже чинний склад ВККС, який очолює Сергій Козьяков протягом року нічого не робив, а потім припинив провадження щодо неї ... у зв'язку із пропуском строку притягнення до відповідальності.



Окрім справ Майдану вона засвітилась у дуже цікавій справі одеського сепаратиста Антона Давидченка. Завдяки зміні реального строку на умовний він втік до Росії, де в ефірі заявив, що йому вдалось виїхати з України завдяки корумпованості українських судів.

Але усе це не завадило їй отримати подання від Вищої ради правосуддя на безстрокове суддівство.

Суддя Соломянського районного суду м.Києва Марія Зелінська.

Ця суддя категорично заперечує, що вона позбавляла когось прав керування транспортними засобами. І це дійсно правда. Я ніколи не стверджував, що вона це робила. Але ця суддя у часи Майдану притягнула, як мінімум, трьох учасників поїздки до Межигір'я до відповідальності у вигляді штрафу (справа 1, справа 2, справа 3) [/URL]. Водіїв під час суду не було, у матеріалах не було підтвердження їхньої вини, рапорти були сфальшовані. Але суддя вирішила, що вони винні.



Одна з цих водіїв – Юля Волкова, чий автомобіль 23 січня 2014 року на пров. Кріпосному було вщент розбито беркутівцями. Вона навіть не знала, що її судили за ту поїздку.

І суддя явно лукавить, коли стверджує, що не знала про засудження автомайданівців, бо сама ж скасувала свою постанову на підставі спеціального Закону "Про недопущення переслідування...". Тобто вона сама їх ідентифікувала як учасників акцій протесту.

До речі, М.Зелінська відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону "Про очищення влади" підлягає люстрації і має бути звільнена за сам факт винесення таких рішень. Департамент люстрації Мінюсту подавав такі звернення, але ВРП відмовилась звільняти суддів. Наразі справа знаходиться у суді.

Рішення усіх трьох суддів є аналогічними сотням інших рішень, які виносились з метою переслідувань учасників акцій протестів, базувались на фальсифікованих документах та неіснуючих порушеннях, а також містять очевидні ознаки неправосудності. Ці рішення є предметом розслідування у рамках кримінального провадження, що здійснюється Департаментом спеціальних розслідувань ГПУ. Окрім того є дані, які засвідчують що вони виносились на підставі вказівок з Адміністрації Президента Януковича. Про такі вказівки дала покази одна з членів ВРП – Ірина Мамонтова. Також є дані, що у Шевченківському суді такі рішення виносились під тиском колишньої голови цього суду – Мєлєшак О.В. Тобто усі ці рішення не були результатом помилки, а на виконання вказівок з метою переслідування учасників протестів.

Таким чином, жодної неправди стосовно суддів у моєму пості не було, а брехнею є заголовок новини ВРП про "маленьку брехню активістів".

Кілька слів про інші аргументи у дописі ВРП.

"Сам по собі факт розгляду певної категорії справ не є і не може бути підставою для звільнення судді" – пишуть високооплачувані спеціалісти з ВРП. Але чомусь забувають, що є Закон "Про очищення влади" (т.зв. люстрацію), відповідно до якого підставою для звільнення суддів є сам факт притягнення ними до адмінвідповідальності осіб, звільнених у подальшому від відповідальності за спеціальним законом "Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України" від 21.02.2014 N743-VII. Тому таке твердження ВРП, користуючись термінологію самоє ВРП, є брехнею.

Ще ВРП наводить дуже цікаву статистику – "166 суддів були звільнені за скоєння істотного дисциплінарного проступку у період з 1.01.2017 по 1.12.2017. Таких масових звільнень в системі не було за весь період діяльності Ради." Я навіть заскріню це твердження.



Це викликає щире здивування, бо за даними сайту ВРП за весь 2017 рік Радою було прийнято рішення про притягнення до відповідальності усього 96 суддів, з яких лише 56 – про звільнення На даний момент 6 рішень про звільнення вже скасовано самою ВРП. Тобто максимум 50 суддів звільнено за порушення. А загалом за 2,5 роки діяльності цього складу ВРП звільнено лише 10 % від загального числа "суддів Майдану". Тобто 166 звільнених суддів – чергова "маленька брехня".

Але хочу звернути увагу на найважливіший момент. ВРП обґрунтовує свою позицію тим, що і ВРП, і ВККС належно перевірили усі наведені факти щодо суддів і дійшли висновку, що цих суддів не можна звільняти. При цьому вказують недостовірну інформацію. Зокрема, стверджується, що "рішення та мотиви їх прийняття оприлюднені". Однак це неправда – рішення ВККС щодо цих суддів, не є публічними, їх немає на сайті ВККС і ніхто не може ознайомитися з ними.

І цей меседж найстрашніший. Бо для "оновлених" ВРП та ВККС, які відповідають за реалізацію судової реформи і які постійно хвалить Президент засудження невинного не є перешкодою для призначення такого судді безстроково, а що вже говорити про покарання. Байдуже цим органам і на очікування суспільства, яке вимагає очищення від таких "суддів". Байдуже і на довіру до суду, яка за таких призначень не має жодних шансів зрости. Очевидно, що і ВРП і ВККС мають іншу мету

За таких обставин обіцянки Президента, щодо результатів судової реформи матимуть долю обіцянки про покарання суддів, які засуджували автомайданівців.

Брехнею ВРП намагаються приховати черговий великий обман усього суспільства в його очікуванні на справедливі та чесні суди.

І саме ці рішення ВРП, ВККС, Президента, а не тривожні пости активістів провокують ненависть до суддів і недовіру до судів та судової реформи.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.