Передумови двопартійності в Україні
Місцеві вибори 25 жовтня відбудуться у цілковито новій соціально-політичній реальності. Перед усім у громадах, де зареєстровано понад 10 000 виборців (не усього громадян, а саме тих, хто має право голосувати) лише політичні партії формують т.зв. "відкриті списки" кандидатів у депутати місцевих рад та висувають кандидатів на посади голів громад. Самовисунення кандидатів можливе тільки у менших громадах. Таким чином, саме партії отримали монополію на формування місцевої влади, за винятком бідних на ресурси громад.
Проблема у тому, що реальних політичних партій в Україні зовсім мало. На загальнонаціональному рівні – з висуненням кандидатів по всій території країни – у поточному виборчому процесі беруть участь: правляча партія "Слуга народу"; опозиційна партія "Батьківщина"; нещодавно перейменована партія попереднього президента, що наразі називається "Європейська солідарність". Інші партії, що взяли участь у формуванні наявного складу Верховної Ради – Опозиційна платформа "За життя" та "Голос" не демонструють потенціалу для повсюдної участі у виборах.
Натомість на очах виникають локальні політичні проекти одноденки. Ближньою метою їхніх створень є утримати владу, або взяти під контроль одну, рідше кілька громад. Мета ж перспективна – "вистрілити" на наступних парламентських виборах.
Звісно, що є приклади, коли учасники таких проектів справді дбають про розвиток своїх громад, проте саме через відсутність партійної вертикалі, що сягає Печерська у Києві, політичні можливості таких партій залишаються обмеженими. Вони або зникнуть, або увіллються до потужніших партій. Прикладів і першого, і другого політична історія часів незалежності знає десятки.
Зі стартом осіннього політичного сезону бачимо дві сили, що системно боротимуться за реальний вплив в органах самоврядування по всій країні – правляча партія "Слуга народу" і опозиційна партія "Батьківщина". Політична рада останньої минулої п'ятниці провела засідання, де, на виконання вимоги Закону, прийняла офіційне рішення про участь у місцевих виборах. Повідомляється, що понад 40 000 кандидатів у депутати балотуватимуться від "Батьківщини" до рад громад, районів та областей. Таке широке покриття є можливим завдяки найрозгалуженішій поміж інших партій системі реально працюючих осередків та великій кількості знаних і шанованих у громадах активістів. Підтвердженням цьому є те, що "Батьківщина" на виборах в об'єднаних територіальних громадах виборювала найбільші кількості мандатів місцевих депутатів. Проте, за винятком останніх виборів в ОТГ, що пройшли 22 та 29 грудня 2019 року. На них партія "Слуга народу" взяла 454 мандати, а партія "Батьківщина" – 308. Третє місце посіла партія "Наш край" з 63 мандатами. "Опозиційна платформа – за життя" – 48; "Європейська солідарність" – 29; "Голос" – 9.
Як бачимо виборча статистика свідчить, що "Слуга народу" і "Батьківщина" залишаються партіями з найбільшим потенціалом для участі у місцевих виборах. Хоча обидві партії мають і свої серйозні проблеми. "Батьківщина", перебуваючи в опозиції, зазнає потужних і скоординованих інформаційних атак, для відповіді на які має обмежені інформаційні ресурси. Партія "Слуга народу" потерпає від внутрішніх конфліктів та від звинувачень у корупції. Її політичне становище дедалі менш надійне через відсутність союзників.
В агресивних умовах поточної виборчої кампанії "гаряча війна" між цими партіями шкодитиме їм обом
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
