Російську пропаганду – геть з українського ефіру!
1
Зараз саме час, аби Нацрада знайшла можливість прибрати з українського ефіру російські дезінформаційні помиї, які рікою ллються на голови українців через ОРТ, НТВ, РТР, ТВЦ та деякі інші стічні канали.
Загадка, для чого російському телебаченню стільки частот та кнопок на телевізійних пультах, якщо вся ця панель оптово-проституйованих псевдожурналістів управляється однією кнопкою із Кремля?!
Російське ТБ немає нічого спільного ані з інформацією, ані з свободою слова: замість інформації воно постачає глядачам тупу пропаганду, а на тому місті, де в єльцинській Росії буяла свобода слова вирос бронзовий монумент непогрішимого Путіна.
У вівторок ввечері не міг відірватися від випуску новин на ОРТ. Ющенко, Качинський, Адамкус, виявляється, настільки бояться Росії, що в Грузію полетіли через Азербайджан. Не краще виглядав і Саркозі: репортаж про його перебування в Москві було змонтовано так, що Саркозі виглядав таким підлабузником щодо Медведєва, ніби він і не Саркозі, а Багапш, Кокойти чи якась інша маріонетка.
Якщо росіяни не хочуть свободи слова, то це їхня справа. Але чому українці мають ставати жертвами кремлівської пропаганди, яка в ці дні була порядково посилена? Їх ще можна зрозуміти: у них війна з Грузією, що в принципі може диктувати певні обмеження. Те ж саме відбувається в інформаційному просторі Грузії як країни, яка воює, на яку напала Росія.
Але ніхто не повинен обмежувати права українців на різносторонню інформацію про російсько-грузинську війну.
А для вас, Козлов, "Факты" есть...
Наші телеканали намагалися більш-менш балансувати. Значно гірше виглядає ситуація в газетах, частина яких, як відомо, є філіями російських видань.
От, наприклад, "Ізвестія в Українє" у вівторок подали цілий розворот "Конфлікт" – винятково через російські окуляри. Не говорячи вже про першу шпальту: "Россия ввела дополнительные "миротворческие силы". В серед те ж саме – майже дві шпальти російської пропаганди, щоправда, розбавленої репортажем власного журналіста аж із Борисполя.
Ледве чи не пів-"Московського комсомольця в Українє" – тенденційна добірка матеріалів: "Добро пожаловать в ад", "Америка против России", "Способный фашист", "Розсип, не включай заднюю".
Взірцем тенденційності та односторонності можна назвати статті Ігоря Козлова в "Фактах" (у вівторок, і в середу), написані здебільшого за російськими джерелами. Там наводяться і думки "неросійського походження", але якщо заяви росіян подаються як доконані факти, то грузинська версія ставиться від сумнів – в тому числі і через посилання на російські джерела.
Я вже не кажу про газету "Сегодня". Конвент-аналіз теми російсько-грузинської війни не залишає сумнівів: коли Росія нападе на Україну, на цьому видання повісять табличку: "Все ушли фронт" – стріляти в спину українській армії.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
