ПЕРЕВЕРНУТИ ПРАПОР – ЗМІНИТИ ДОЛЮ КРАЇНИ! Неполітичні технології ''перезавантаження''
Завтра, на черговому Народному Віче, час змінити долю України.
Державний переворот вже неможливий, зміна влади та навіть її окремих представників, судячи з усього, теж.
Але слід змінити те, що ще можна: тонке духовне тіло України. Той самий філософський камінь, вузлик долі, ергрегор, що знаходиться десь глибоко на споді.
Як це зробити?
Для цього існує чимало неполітичних технологій: спільна колективна молитва, читання Псалмів Давидових, коли усі беруться за руки (для чого, думаєте, Шевченко їх перекладав та переспівував?), хресні ходи та ін.
Але завтра можна зробити вже перший крок до нової країни – перевернути нинішній український прапор, відновивши на тонкому та символічному божественну гармонію щодо історичної долі України-Русі.
Опозиція поки не стала лідером та очільником спротиву. Майдан ще не став повноцінним суб'єктом. Але в усіх – і в опозиції, і в майданщиків, і в простих людей є унікальна можливість – створити новий ергрегор, нову долю країни, її нове призначення.
Ергрегори – це, як відомо, згустки смислів, енергій та волі, які генеруються великою кількістю людей. Свій ергрегор має будь-яка держава, народ, цивілізація, релігійна конфесія, політична партія. Містик і візіонер Даниїл Андрєєв (до речі, родич Тараса Шевченка) у книзі "Роза Мира" так писав про ергрегори: "Под эгрегорами понимаются иноматериальные образования, возникающие из некоторых психических выделений человечества над большими коллективами. Эгрегоры лишены духовных монад, но обладают временно сконцентрированным волевым зарядом и эквивалентом сознательности. Свой эгрегор имеет любое государство, даже Люксембург".
Отже, ергрегор України слід негайно змінювати – звісно, це не одноденний процес, але починати треба тут-і-зараз.
Просто перевернути прапор, просто розвернути долю України – від занепаду, ентропії, виродження, неофеодалізму, небуття та мороку – до світлого та гармонійного існування, що живиться божественною енергетикою.
За законами геральдики, світлий колір мусить бути над темним, золотий (жовтий) – над синім чи блакитним.
За законами метафізики та сакральних символів, предвічне (божественне, райське, надматеріальне, золоте) мусить бути над матеріальним (людським, сотвореним, синьо-блакитним).
Хто поділяє профанічну, банально-емпіричну версію, що український прапор – то є чисте небо над золотим колоссям – хай тепер думає, що справжній український прапор – то є сонце над водою Дніпра, в якому було хрещено давню Русь-Україну.
Отже, прапором спротиву бандюкам, прапором Майдану, згодом – прапором нової країни мусить стати прапор божественної гармонії: зверху – жовте, божественне, знизу – блакитне, людське!
Якщо комусь подібний підхід здається надто ірраціональним, ось вам раціональне, політично та політологічно обґрунтоване бачення: "свої", тобто прихильники антифеодальної революції, повинні мати свої напівтаємні знаки – наприклад, жовто-блакитний прапор – проти бездушної держави-монстра, яка крокує під синьо-жовтим.
Якщо комусь здається, що спочатку треба перезаснувати чи "перезавантажити" країну, а потім – змінити прапор, то все навпаки: спочатку слід домовитись про прапор, який стане стягом змін та оновлення, а потім вже про самі зміни.
Якщо комусь думається, що прапор догори ногами вішають лише переможені країни, то, як здається, вже 22 роки український прапор перевернутий, наче Україна – це повержена та переможена держава (що, зрештою, є правдою). Хіба не час його повернути на місце?
Завтра, в день Народного Віча, саме ця тема може стати основним порядком денним – бо на інший, більш радикальний, опозиція вчасно не наважилась, а від криків "Геть!" та співів гімну ще ніхто під землю не провалився і на сонці не згинув.
Відважимось на унікальний метафізичний експеримент?
P.S.
Пропоную завтра, окрім перевертання прапору, спробувати поскандувати чудове, як на мене, українське прислів'я з позитивним зарядом: "КОЗАЦЬКОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ!".
P.P.S.
А шкода, що "східняки" не навезли в Київ малинових козацьких прапорів – хоча б для культурно-політичної симетрії з бандерівськими червоно-чорними...
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.