III Бандерівські читання в Києві
Втретє відбуваються Бандерівські читання. Вони народились у дні Революції Гідності і пройшли у захопленому народом приміщенні КМДА. І тоді, і зараз Бандерівські читання стали помітним явищем у суспільному житті України.
Хочу побажати учасникам читань наснаги та плекання того революційного духу, того нонконформізму, що витав два роки тому у лютневі дні 2014.
Відбудова і закріплення Самостійної Соборної Української держави – це та мета, яку поставили перед собою наші прадіди і яку ми маємо за честь робити справою свого життя, прагнути і усіляко долучатися до її реалізації і завершення.
Для нас ніколи не було таємницею, хто головний ворог і звідки виходить основна загроза для України. Це опанована бісами імперіалізму Москва. Націоналісти впродовж сотні років ведуть свою боротьбу. Зусиллями наших героїв українські землі були звільнені від совєтської влади, ми домоглися знищення і заборони комуністичної партії і системи, повалення бовванів Лєніна по всій країні, започаткували процес декомунізації. Однак це лише етап боротьби.
Недарма у праці "Перспективи Української Революції" Степан Бандера писав: "Мета наших визвольних змагань – повне унезалежнення від Москви через побудову Суверенної Соборної Української Держави, – не може бути нічим підмінена. Сама зміна режиму й устрою Росії, при будь-якому узалежненні від неї України, не є ані суттю, ані етапом українського визволення...Як по московському боці немає інших діючих сил, тільки імперіялістичні, що найбільш ворожо ставляться до визвольних змагань України й інших народів, так само з нашого боку супроти них може бути тільки одна постава: відпір і боротьба. Боротьба з Москвою, з большевизмом і з кожною іншою формою її загарбницького імперіялізму, аж до повного визволення, поки московська нація не виречеться своїх намагань поневолювати Україну й інші народи та не погодиться жити з ними в мирних взаєминах, на засаді пошанування самостійности і всіх прав кожного народу".
Цими словами Степан Бандера застерігав нас від політики капітуляції перед ворогом. І саме на ці граблі з завидною регулярністю щоразу наступають ліберальні, ненаціональні очільники України.
В усі часи нашої історії найчастіше ставалось так, що причиною поразок і катастроф нашої нації були хаос і безлад у головах владної еліти. Коли провідна верхівка замість принципової політики займається крутійством, коли замість безоглядної боротьби з агресором намагається "з ворогом по правді жить", коли на вимогу ворога намагається протягти в Конституцію капітулянтські, антинаціональні зміни про "особливий статус", коли таємно облаштовує з тим же ворогом фінансові оборудки – це надійний шлях до чергової катастрофи.
"Перемогти рецидив історичних слабостей та баламутств може лише чистий, незаплямлений крутійствами й компромісами зі злом український націоналізм вийде переможцем з важкого, але величного змагання проти сатанічної большевицької Москви".
Ці пророчі слова Бандери підтверджені історією. Бо лише націоналісти у всі часи залишалися єдиним вірним щитом своєї нації.
На початку січня цього року, кілька днів після бандерівських новорічних сотень смолоскипних маршів, які пройшли по всій Україні, один з провідних ліберальних "інтелектуалів" написав блог про "глорифікацію Бандери". Він неохоче визнав, що багаторічні риторичні вправи на тему "постать Бандери розколює Україну, східняки ніколи не приймуть Бандеру" – не дали результату. І як тільки влада перестала нагнітати на Сході штучну антибандерівську істерію, а люди на власні очі переконались у небезпеці з боку Москви – Бандеру на Сході почали приймати, – пише ліберальний автор. "І прийматимуть дедалі більше", – без ентузіазму констатує він.
Звичайно, додамо ми, тому, що сьогодні Степан Бандера – як символ, як ідея і як легенда – є тим, що об'єднує українську націю у мобілізовану спільноту волі, свідому своїх історичних завдань.
Слава Україні!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.