Що відбувається з житловим будівництвом?
Учора сталася важлива подія. Вперше, за останні півроку, представники будівельної галузі (Будівельна палата Україна) зізналися в тому, що на ринку будівництва житла назріли кризові явища.
В той час, як все більше фахівців починаючи з початку року говорили про кризу на ринку нерухомості, так звані експерти, що представляли інтереси ріелтерів та будівельних компаній, переконували нас, що ціна на житло і далі зростатиме. Бо ж мовляв немає ніяких передумов для зниження ціни, пропозиція не встигає за попитом.
Та, як виявилося – встигла. І навіть обігнала. Захмарні ціни на київське (і не лише) житло відбили у бажаючих останню охоту його купувати.
Будівельники самі загнали себе в пастку. Їхні постійні спроби і далі нагнітати ситуацію на ринку, говорячи про постійне зростання цін, призвели до переоцінки вартості житла в Україні. Але купівельна спроможність громадян не є безмежною. Крім того, квартири в Києві коштують дорожче за квартири в більшості європейських столиць. При тому, що рівень життя там значно вищий, значно більш розвинута інфраструктура, а також чисті під'їзди, освітлені вулиці. З подальшим відкриттям для українців ринку праці Європейського Союзу, все більше наших громадян робитимуть вибір на користь Варшави та Праги, а не Києва чи Львова.
Слід погодитися – криза дійсно є. І вона дійсно несе Україні певні загрози.
Але вихід із ситуації, що склалася, не буде простим ні для будівельників, ні для держави. Однак, заходи, що пропонуються Будівельною палатою України не врятують ситуацію. Спрямовані вони, в основному, на підвищення доступу громадян до кредитних ресурсів. Тобто, будівельники хочуть щоб більше громадян могли взяти іпотечний кредит, незалежно від того, яка в них кредитна історія і чи зможуть вони такий кредит виплатити.
Але, якщо навіть будуть спрощені вимоги до видачі іпотечних кредитів, це не призведе до значного зростання попиту і не врятує ринок від падіння. Хіба що дозволить будівельникам продати те, що вони не можуть продати зараз. Але без суттєвої корекції ціни ринок не відновиться, і будівельну галузь очікує застій.
Бо житлова нерухомість надто переоцінена. І потрібно ціни знижувати. Лише зниження ціни призведе до збільшення попиту і дасть будівельній галузі поштовх до нового розвитку.
Потребує також вирішення ряд системних питань, починаючи від виділення землі тим, хто будує, а не тим хто заробляє на її перепродажі (тут варто погодитись із Будівельною палатою), і завершуючи застосуванням нових технологій у будівництві, які дозволяють суттєво знизити витрати на будівництво. Будівельні компанії, які звикли розкішно жити, мають стати конкурентними, а не монополістичними.
Уряду також варто звернути увагу на необхідність розвитку власного виробництва будівельних матеріалів, адже значна частина з них до цього часу завозиться із-за кордону, а отже їх вартість значно вища ніж тих, які були б виготовлені в Україні.
І ще одне. Без законодавчих змін, які запровадять конкуренцію на ринку будівництва житла і дозволять знизити вартість квадратного метра (це є завданням очолюваною мною комісії), програма "Доступне житло" не буде ефективною. А її наслідком стане лише збільшення доходів будівельних компаній, які отримають "ласі" замовлення, а також закріпачення на десятиліття сотень тисяч українців, які влізуть в кредитне ярмо з високими відсотками і більшість років свого трудового життя працюватимуть на банк, щоб виплатити кредит.
Оксана Білозір, Голова Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань з'ясування обставин встановлення високих цін на житло у м. Києві, інших містах України, а також невиконання забудовниками зобов'язань за договорами про інвестування у житлове будівництво
P.S.: Хочу заздалегідь відповісти на коментарі, що Білозір мовляв займається не своєю справою. Зайнялась вимушено, тому що до мене звернулись ошукані інвестори і їх проблемами в парламенті ніхто особливо не цікавився. Моє завдання забезпечити організаційну і політичну складову в роботі комісії, а до фахової роботи ми залучимо усіх зацікавлених професіоналів.
