Олег Медведєв Політтехнолог, віце-президент Української PR-Ліги

Хороша, але запізніла ініціатива Оксани Забужко: про те, що свічка може згаснути, варто було подумати раніше

18 червня 2010, 16:32

В Україні та 20 інших державах стартує кампанія "Не дамо згасити свічу пам'яті", присвячена Голодомору 1932-1933 років. Мета кампанії – вшанування пам'яті мільйонів жертв Голодомору 1932-1933 років, недопущення замовчування справжніх причин, наслідків та організаторів геноциду.

19 червня у Києві пройде молитва за невинно вбитих, після якої Cвічки Пам'яті поїдуть у міста України та по всьому світу. У кожній країні, яка підтримала кампанію, – а це Велика Британія, Австралія, США, Іспанія, Канада, Аргентина, Бразилія, Греція, Росія та інші – участь у молитві візьмуть представники різних релігій та конфесій, політики, представники влади та української діаспори. Свічка моління також побуває у резиденціях Європарламенту та Організації об'єднаних націй


Сьогодні підтримати цю акцію в своєму блозі на УП слушно запропонувала Оксана Забужко – й добряче всипала на горіхи Януковичу.

От тільки пані Оксана чомусь заборонила коментувати свій пост. Мабуть, Оксано, не дуже Вам хочеться, аби хтось нагадав про Вашу посильну роль в перемозі Віктора Федоровича, про те, що Ви були активною учасницею інспірованого штабами Ющенка та Януковича руху "Проти всіх", і що Ваша підтримка генеральної лінії Ющенка на перемогу Януковича була спричинена глибокими ідеологічними переконаннями, а зовсім не тим, що подружжя Ющенків посприяли Вам у виданні майже тисячесторінкового роману. Втім, це, здається, найкраще, що Ющенко встиг зробити для України.



Ну а тепер пропоную обговорити Ваш текст. Для зручності цитую його повністю – і відкриваю дискусію, якої Ви, вибачте, очевидно, не хотіли.

Оксана Забужко, пряма мова:

"Коли наш "25%-й президент" покірним диктофончиком повторював у Страсбурзі "награну" йому "кремлівську мелодію" – що Голодомор в Україні "не був геноцидом", бо тоді потерпіли "й інші народи СРСР" (задавись логіка! – а Голокост не був геноцидом, бо потерпіли й інші народи окупованих Гітлером країн?), – він, звісно, навряд чи тямив, що в ті хвилини порушує присягу Президента на вірність Україні. Бо Україна – то не "Вона-Воно-Вони", як придумали "їм" московські політтехнологи. Україна – це спільнота "мертвих, і живих, і ненарожденних", і ніяким указом, голосуванням, підкупом, ані навіть усім золотовалютним запасом планети цього не скасуєш – як не скасовується фізичний закон. Цю спільноту можна обкрадати, але ні в якому разі, за жодних обставин не можна зневажати: перше правило, яке мав би зарубати собі на носі кожен, хто рветься нею "поруліть".

Янукович це правило порушив. Тому що про "мертвих", тобто про національну пам'ять "інших народів СРСР" мають дбати президенти тих "інших народів", і якщо президент Мєдвєдєв цього не робить – його проблеми. А от засипати своїх мертвих (яким присягнув!) чужими непом'янутими – значить не просто виставляти себе на цілий світ фольклорним дурником, що кричить "Таскать вам нє пєрєтаскать!" на вид похоронної процесії. Це значить і дещо серйозніше: плювок на могили. На мільйони могил невинно убієнних. Малюк Мєдвєдєв звелів – а наш узяв та й плюнув. За аналогією з того ж 1933-го – як сільський злодій, якого заїжджий НКВДист послав залізти на церкву й скинути з маківки хреста. Нічого хорошого з того, як відомо, ніколи не виникало, і ніякі Афонські старці цього Януковичу, боюсь, не одмолять. Але то вже його проблеми – а ми повернімось до наших, що їх, поки наші ведмедики наввипередки танцюють на розжареній блясі під московську дудку, розв'язувати належиться нам, і тільки нам. Самим.

В усій донедавній офіційній риториці довкола Голодомору мене незмінно бентежила одна річ: недоговореність. Так, ніби в 1933-му все й скінчилося, і пам'ять про один із наймасштабніших цивілізаційних злочинів в історії людства, скоєний на нашій землі, – то все-таки більше "ритуал під річницю", з сьогоднішньою бездольністю країни напряму не пов'язаний: за класиком кажучи – "наносили землі та й додому пішли". Тимчасом, проведені в Ізраїлі дослідження наслідків Голокосту виявили, що сліди травми від масових гекатомб зберігаються в психіці нащадків жертв до четвертого (так!) покоління включно. То якими ж мають бути наслідки травми, про котру в трьох поколіннях згадувано було в кращому разі пошепки?...

Ми ж їх, ці наслідки, бачимо щодня, тільки не замислюємось над ними. Голодомор навчив мільйони українців: щоб вижити, треба "вкрасти з колгоспу". В 1991-му році внуки "розкуркулювачів" 1933-го – тодішня партсовноменклатура – отримали собі в повне розпорядження велетенський, багатющий "колгосп" під назвою "Україна" – і, гнані тим самим, уже неусвідомленим, спинномозковим рефлексом, дружно, як зграя голодних щурів, ринулись волікти "з колгоспу" до себе "в хату" – в маєтки і на офшори... При мовчазній, між іншим, згоді мільйонів інших "колгоспників", які на їх місці, найпевніше, чинили б так само: Голодомор на цілих три покоління зробив у нашій свідомості казнокрадство (до 1933-го страшне слово, вживане в народі нарівні з "убивством" і "богохульством"!) – морально неосудним. У генетичній пам'яті відклалося: всяка самочинна "громадська складка" (наприклад, для помочі мрущим від голоду) грозить Гулагом – і зникла пошана до "громадських грошей" (бюджету!), стало "и все вокруг народное, и все вокруг мое" © – головне діло, дорватися до "роздачі"... Скільки наших співвітчизників уже й не уявляє собі, що в державі – своїй державі! – може бути якось інакше? Ось це й є Голодомор в дії – сповільненій, бувають такі бомби... І стоїть Україна отвором на всі чотири сторони світу, як дім без господаря: колгосп, що його наввипередки пустошать казнокради, скинувши попередньо з церкви хреста. І допоки ця причиново-наслідкова зв'язка – 1933 – 1991 – 200... – не увійде, стійко і твердо, в масову свідомість, країна не вилікується – так і будемо знов і знов репродукувати той самий, закладений у 1933-му "товаришем Сталіним", збій цивілізаційного механізму.

Мільйони українців, замордованих Кремлем через те, що були господарями своїй землі і, відповідно, могли виростити покоління господарів своїй країні, – це наша незреалізована історична альтернатива. Пам'ять про неї аж ніяк не "деморалізує" й не "прибиває негативом", як нас настійно стараються переконати, – ні, шановні, вона породжує гнів. А гнів дає народам силу – в тому числі й будівничу, конструктивну: силу діяти, щоб виправляти звихнене. Саме тому нас так уперто прагнуть цієї пам'яті позбавити. (А енергію можливої конструктивної дії – "технологічненько" роздробити, обернувши на агресію, спрямовану "всередину" народного тіла, на міжусобні чвари "донбасян" і "галичан", на розкол країни і сварки "за межу": чубтеся, хахли, чубтеся, кленіть себе навзаєм, спускайте пару...)

В юдаїзмі існує заповідь – "мхіят Амалек", "Пам'ятай, що зробив тобі Амалек". За переказом, коли євреї виходили з Єгипту, Амалек із своїми людьми напав на них і хотів знищити. Віками розсіяний по світу єврейський народ підтримував свідомість своєї незнищенності, з коліна в коліно переповідаючи дітям і внукам, "що зробив Амалек Ізраїлю" – щоб "не забути". І не забув, і вижив, і державу свою збудував... Хтось тепер нас хоче переконати, ніби краще було дітям Ізраїлю вчити в хедерах, що амалекитяни нападали ще й "на інші" племена в пустині, і від того трагедія Ізраїлю була, мовляв, "не така-то вже й трагічна" – не варто нагнітати, будьмо позитивні, слухаймо Мєдвєдєва-Путіна-Петросяна-Пугачову-і-Радіо-Шансон?...

1933-й – це наш "мхіят Амалек". Не дати його забути – без перебільшення, громадянський обов'язок кожного, хто хоче бачити Україну не "колгоспом", а домом, – безвідносно до того, є в гекатомбах 1933-го його рідні, чи немає. Я б взагалі сказала, що це лакмусовий папірець на українське громадянство – на противагу духовному громадянству СРСР/УРСР (бо ж це останнє можна сповідувати й несвідомо, і навіть б'ючись при кожній оказії у вишивані груди до втрати голосу...). Тому хочу скласти тут щиру дяку тим громадським організаціям, які об'єдналися з ініціативою довготермінової міжнародної кампанії "Не дамо згасити свічу пам'яті!". Раз об'єдналися, значить, є надія, що таки не дамо. А вже скільки киян відгукнеться на перший заклик, побачимо завтра в парку. Навіть якщо прийде всього кількасот душ, це однаково буде добрий початок.

Вона ж тільки-тільки почала розгорятись, наша свіча. Тільки-тільки почала розсіювати в народній свідомості той непроглядний, 70-літній морок, із якого ми вийшли – слава Богу, живі..."

Коментарі — 357
888Stas777 _ 18.06.2010 16:52
IP: 93.74.9.---
Хто там в нас без гріха? Медвєдєв?
Народ, ну був гріх. Давайте забудемо, адже робити щось таки потрібно, бо зжеруть усіх нас. Досить гризтись, як собаки.
дзюбенко _ 18.06.2010 16:52
IP: 193.19.152.---
Міцкевич говорив, що любов дор Батьківщини починається з шани до власних цвинтарів. Янукович ніколи не пошанує безвинно убієнних. І коли все українське витікає з України, "як кров з вспоротих вен" ("дз. тижня"), то Янукович навіть не помітить, коли він втратить свою країну. І вони справді однакові – Могильов, Табачник, Янукович, Герман... Але якщо Оксана – талановита й "іменита" любить Україну, то вона має бути мужньою, а мужньою – то вовсеголос сказати, що наробили дурниць, що 1,5млн голосів проти всіх – то перемога Януковича, і бодай гуманітарно таки покаятись (так, так!!!!) і очолити своєруідний рух тих, хто любов до України має таку, що здатен самоочиститись і повести інших тією ж дорогою, бо, цитую – "дорога покаяння – то дорога завтрашньої перемоги"
kuhar _ 18.06.2010 16:52
IP: 81.200.24.---
АВТОРУ + 1000.
а зараз ця тіточка, забужко, знову буде грати "опозицію режиму" – до наступних виборів. із любові до мистецтва чи за гроші? довгі волосаті вуха не сховаєш! тому й злякалася коментів.
observer27 _ 18.06.2010 16:50
IP: 93.73.86.---
Медведєв ніяк не заспокоїться... Та найперше Тимошенко та її оточення (в тому числі й Медведєв) винні у її поразці, а вони все шукають та шукають винуватих серед нормальних людей, серед виборців. Виборці голосують відповідно до своїх уподобань і принципів – і чому тепер вони повинні бути винні, що не проголосували за ту, яка їхнім уподобанням і принципам зовсім не відповідала, яка корумпована, жадібна до влади, невміла як державний діяч??? Мало того – саме Тимошенко і БЮТ винні й в узурпації влади Януковичем – хіба не ви набирали до себе в списки за гроші продажну сволоту, яка за пешої ж нагоди перебігла до "коаліції".???Краще про це думайте, Медведєв, а не про Забужко
ariks _ 18.06.2010 16:46
IP: 80.92.226.---
Не надо очередное ля-ля! Юля делала бы тоже самое,если не хуже! Ищи работу, ВОНА проиграла окончательно! А Забужко таки права!
Оria-Na _ 18.06.2010 16:42
IP: 195.211.156.---
Оксано, не дуже Вам хочеться, аби хтось нагадав про Вашу посильну роль в перемозі Віктора Федоровича, про те, що Ви були активною учасницею інспірованого штабами Ющенка та Януковича руху "Проти всіх",

___ Бютівська логіка – поставити з ніг на голову.
Тільки пан Медведєв це робить зумисно, щоб люди раптом не задумалися над тим, хто так гарно спрацював на перемогу Янека в регіонах – хіба не команда Тимошенко?
murzikmurzik+ _ 18.06.2010 16:36
IP: 95.133.19.---
Щас Забужка получит...
Корупція1155 Уряд реформ337 Україна та Європа955 Aтака Путіна1123 Свобода слова550
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter   Вконтакте