Післямова від мого спілкування із фейковим ''Аваковим''
Учора для мене склався пазл істерії із насаджуванням в інформаційному полі країни теми "гетто". Про це – далі.
А наразі мої щирі і глибокі вибачення тим, хто сприйняв, як власну образу, мої слова, висмикнуті із контексту і вплетені у канву інформаційної диверсії. Друзі, повірте, я нікого не хотів образити.
Інформаційна картинка для мене склалася після серії дивних телефонних дзвінків учора. Люди із того боку представлялися помічниками голови МВС, говорили від його імені, давали оцінки політичній ситуації...
Зрештою, подзвонив "дехто" за міським телефоном 044-290-19-97, хто назвався Арсеном Аваковим. Зізнаюся, відчув деякі недолугості у мові "міністра", але не мав підтверджень цього. Тож розмовляв із умовним міністром з належною повагою. Але, відчуваючи підозри, записав розмову. Прослухати її можна на моїй офіційній сторінці у Facebook...
"Міністр" випитував моє ставлення до РФ, розмірковував про заходи безпеки на Євробаченні, запитував мою думку щодо розвитку подій на Донбасі.
Зрештою, запропонував увійти до складу громадської ради МВС, аби таким чином публічно обговорювати і вирішувати гострі питання мовної політики...
Відчуття щодо участі пранкера з'явилися пізніше, коли уважно прослухав запис. Звернув увагу на особливості мовлення і слабку поінформованість "Авакова". Мої друзі звернулися до справжнього заступника міністра МВС, який підтвердив ці побоювання. Таким чином переконався, що моїм співрозмовником був не пан Арсен Аваков.
Навіщо це робилося,можна тільки здогадуватися... Але вважаю цей телефонний пранк ланкою подій, спрямованих не суто проти мене. Радше – проти України. Із використанням болючих суспільних тем і насаджуванням від мого імені ідеологем, сказаних в іншому місці, в інший час і щодо іншої ситуації.
Це вже не перша інфоатака, зрежисована проти мене. Пам'ятаю у 2004 році, мені в уста вклали фразу про Донбас оточений колючим дротом. І тепер саме там – блокпости і війна. Тепер моделюється гетто. До цього залучені вже й телефонні хулігани. Ті самі "вовани", що пробивали захищені канали зв'язку, "розігруючи" Петра Порошенка, Реджепа Ердогана, Олександра Лукашенка чи Джона Маккейна.
Українське суспільство розбурхують, змушують нас виправдовуватися, втрачати час на цькування один одного. Аби, зрештою, не дати українському світу мати гідні позиції в Україні. Такі, як французький світ має у Франції, чеський – у Чехії, литовський – у Литві, а російський – у РФ...
Попри усе це, я вірю, що українці пишатимуться рідною мовою і культурою. Попри підступи ворогів і власну байдужість. Іще раз вибачаюся перед тими, хто сприйняв зовнішню інформаційну диверсію, як власну образу.
Україна поважає мову і культуру усіх національних меншин. Не ставлю під сумнів право кожного говорити і думати рідною мовою. Але й українці, які складають у державі більшість, мають право вимагати поваги щодо своєї культури і мови. Так ми разом збудуємо свій український світ.
Вважаю цю тему для себе вичерпаною. Крапка.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
