19 серпня 2007, 22:41

Для чого українцям Інтернет?

Це питання виникає в мене щоразу, коли виїжджаю за межі країни – чи то на чергову книжкову презентацію-виступ, чи надовше, з лептопом, щоб спокійно попрацювати. Але мобільник-то однаково всюди, як "мой сурок со мною", а 80% дзвінків, які я отримую, походять від українських журналістів. І кілька разів денно відбувається той самий діалог – дослівно:
- Пані Оксано, добрий день, це газета така-то (телеканал, радіо і т.д.), Ви не могли б відповісти на кілька запитань...
- Перепрошую, я зараз у Греції (Швеції, Індії і т.д.), а роумінг – штука коштовна.
- Ой, вибачте. А коли Ви будете в Києві?
Найсмішніше, що взнати, де я зараз є і коли буду в Києві, можна за один клік – зайшовши на мій офіційний сайт. І заощадити таким чином і собі, й мені часу й грошей. І я ще не зустрічала жодного українського журналіста, який би такою можливістю скористався.
Так само, як не зустрічала жодного шведського, німецького, швейцарського, навіть польського (перелік можна продовжити...), який би нею не скористався. Який, наприклад, з'явився би брати в мене інтерв'ю, не провівши попередньо пошуку в мережі (ну, й не прочитавши, що в його країні з-під мого пера видано, але то вже само собою...). Що вдієш – не привчені наші журналісти "на автоматі" сягати по інтернет для своїх прямих професійних потреб. І підозрюю, що не лише журналісти.
Підозрюю, що в українців взагалі не виробилося звички ставитися до інтернету функціонально. Не "зависати" в ньому для віртуальної "плавби" (таких знаю десятки!), а просто ефективно використовувати – як "вид інформаційного транспорту". Так, як це переважно й робиться в тих країнах, де доступ до мережі має кожен другий. А український сектор інтернету, знов-таки нічого не вдієш, усе ще розвинений слабо. В ньому можливі навіть такі казуси, як на два дні "задубілий" сайт провідної авіакомпанії (!): свідчу як людина, що якраз тоді стояла в "Аеросвіті" на waiting list (гаразд, що їхній офіс від мого дому за кілька кварталів, а якщо хтось живе в Вінниці чи в Луганську?). Яка вже тут ефективність...
А в такому разі див. перше питання: для чого ми вживаємо інтернет? Не знаю, чи проводилися якісь соціологічні дослідження на цю тему, але шалено цікаво було б довідатися: які, власне, потреби в житті українців він задовольняє?


Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Про дві сьогоднішні річниці

Оксана Забужко, для "Корреспондента": Год назад пессимисты шутили: "Янукович может нас удивить только приятно!". Увы, едва ли не самым "приятным" итогом за год "новой власти" приходится считать ее "политпросветительские" последствия: то, что народу всей соборной Украины (именно так!) воочию открылась ее полнейшая профессиональная беспомощность и некомпетентность...

На підтримку одної громадської акції: Не дамо згасити свічу пам'яті

В усій донедавній офіційній риториці довкола Голодомору мене незмінно бентежила одна річ: недоговореність. Так, ніби в 1933-му все й скінчилося, і пам'ять про один із наймасштабніших цивілізаційних злочинів в історії людства, скоєний на нашій землі, – то все-таки більше "ритуал під річницю", з сьогоднішньою бездольністю країни напряму не пов'язаний: за класиком кажучи – "наносили землі та й додому пішли"...

"Демократія по-українськи": Фінал за кадром

Нога охоронця з розмаху захряпнула з коридора двері просто інтелігенції перед носом. Передні оторопіло завмерли. - Що там, що? – допитувалися задні...

Передвиборче: Дві цитати, з епіграфом і постскриптумом

ЦИТАТА ПЕРША. З мого інтерв"ю журналові "Корреспондент" (у наступному номері). - Страна сейчас в предвыборной лихорадке, и, что хуже всего, мало кто верит, что после выборов ей станет лучше...

Про Гоголя

Шестилетнему киевлянину, как почти все киевские дети, свободно болтающему по-русски, мама решила перед сном вместо сказки почитать "Майскую ночь...

Сила і право: Відео з сектора Газа

Для тих, хто не знає англійської: вона не каже цим озброєним бардадимам нічого особливого. Звичайні, притомні людські слова, які, напевне, трохи дивно звучать у розпалі бойових дій: "Відступіться! Чому ви це робите? Чому ви в них стріляєте? Ви що, не розумієте, що так не можна робити?" і т...