Ірина Славінська Літературний оглядач

ЛГБТ в українському мистецтві та політиці

31 серпня 2013, 11:55

На сайті Громадського радіо з'явився перший епізод мого подкасту "Антена". Це програма про українські культури – і слово "культура" тут не просто так стоїть у множині.

Я хочу роздивитися різні виміри мистецьких практик, які нас оточують. Не обійдеться без кавалку політики та розмов із правозахисниками – на моє глибоке переконання, зараз в Україні політичний контекст дуже тісно пов'язаний із культурним.

Перший епізод "Антени" – це розмова з Максимом Буткевичем про ЛГБТ в українських культурних і політичних практиках.

Слухати на SoundCloud можна тут.

Слухати на сайті "Громадського радіо" можна тут.

Дайджест такий: "Література та мистецькі практики тут є не менш важливими за політичні ініціативи. Вони протидіють дискримінації, перебивають її градус".

Для мене особисто дуже символічним є те, що цей запис знаходиться поруч із записом розмови Наталки Соколенко із Юрієм Луценком. Саме Луценко нещодавно написав, що "Краще дозволити раз в рік гейпаради, ніж щодня чекати російських танків, як у Грузії 2008 року". Про характерність дихотомії між "танками" та "гейпарадами" я не писатиму – надто все це очевидно.

Для тих, хто лінується слухати – написала короткий конспект кількох тез, які звучать у записі.

Чому ідеться не лише про "гомо"

Ідеться про болюче і чутливе запитання, що лягає в площину ширшого кола болючих і чутливих запитань. Ідеться про приниження меншин – це дискримінація, ґеттоїзація, маргіналізація.

Меншини не обов'язково принижувати. Можна просто витісняти та робити невидимими. Не обов'язково до меншин ставитися погано, не обов'язково їх вбивати. Меншини можна вбивати інформативно та комунікаційно – якщо їх немає в інформаційному просторі, то ніби не існує і в реальності.

Замовчування та екзотизація

Коли мова іде про "середню температуру по палаті" ставлення до ЛГБТ-спільноти в Україні, то маємо мовчання-замовчування та екзотизацію.

Наприклад, коли ти говориш, що є проблема, то тобі заперечують, що проблеми нема, бо про неї, мовляв, ніхто не говорить, і тому про це не потрібно говорити. Це замовчування.

Інший епізод на цю ж тему – презентація антології ЛГБТ-поезії "120 сторінок Содому" . Тоді обурення викликали не власне тексти, а слово ЛГБТ на обкладинці. Якби тексти антології були надані поза цим контекстом, їх ті молодики, котрі прийшли громити презентацію, сприйняли б як просто любовну лірику. Це ситуація обурення через те, що хтось "виносить сміття" на люди.

А щодо тенденції екзотизації – то вона дуже пов'язана з тенденцією замовчування.

Наприклад, від гомофобів часто можна почути, що культурний чи політичний простір України окупований ґеями... і далі йде опис персонажа, який схожий чи то на Борю Моїсєєва, чи то на Вєрку Сердючку. Це абсолютно екзотичний персонаж, якого перетворюють на репрезентативного для всієї ЛГБТ-спільноти. Це наслідок відсутності в спільноті ЛГБТ-життя, наслідок його замовчування.

Ґеттоїзація

Цікаво, що коли про ґеїв говориться на спокійнішому та серйознішому рівні, то ми бачимо ще одну тенденцію – це ґеттоїзація. І вона дуже помітна. Наприклад, у висвітленні проблематики ЛГБТ в засобах масової інформації.

Тут ситуація ніби змінилася, бо протягом останніх років з'явилося чимало активістів і активісток, які відкрито говорять про існування ЛГБТ-спільноти, про проблеми ЛГБТ-спільноти. Вони можуть спокійно показати свої обличчя, вони спокійно скажуть на камеру про себе як про представника чи представницю ЛГБТ-спільноти. Тобто тепер ситуація "ми шукали людину нетрадиційної орієнтації, але не знайшли" – неможлива.

Але наявна ситуація ускладнюється тим, що в ЗМІ представники ЛГБТ – "вони", а самі ЗМІ та їхня аудиторія – це "ми". Навіть якщо про цих ЛГБТ-активістів не буде сказано нічого поганого.

Показовий приклад можна знайти в репортажах про марш рівності в Києві, який називають "першим ґей-парадом". Навіть у збалансованих новинних сюжетах синхрони мовців титрували так: "Наталка, представниця сенс-меншини", "Дмитро, представник секс-меншини", "Дітріх, гість з Німеччини", "Тетяна, мешканка Києва".

Тобто тут видно поділ на "мешканців Києва", "гостей іноземних делегацій" і "представників секс-меншин".

Так само журналістам важко звикати до вживання замість слова "гомосексуаліст" – слова "гомосексуал". Вони розуміють, що так правильно, але ідеться про певну інертність мови. А також про те, що люди не розуміють усіх негативних конотацій слова "гомосексуаліст", не розуміють, що це слово відсилає до радянських репресивних практик.

Подібний приклад: коли звучить думка, що права секс-меншин "не на часі", не є "найбільш нагальною", бо "їх мало". Це твердження має під собою абсолютно ірраціональне підґрунтя.

В таких умовах будь-хто, хто виступає за рівність, припинення дискримінаційних практик, на думку багатьох, не може не бути представником ЛГБТ.

Ставлення до ЛГБТ – це лакмусовий папірець. Людина може позиціонувати себе як толерантну, таку, що проти ксенофобії, але, коли ідеться про питання, пов'язані з ЛГБТ, то все змінюється. В голові падає залізна завіса.

Це ж можна сказати і про рівень публічного обговорення. Та бачимо дрімучий рівень невігластва. Особливо в маргінальних або місцевих виданнях.

Закон про протидію дискримінації

Про цей закон було поширене твердження, згідно з яким його впровадження означатиме легалізацію одностатевих шлюбів і всиновлення дітей одностатевими парами. Хоча варто було просто відкрити сайт Верховної Ради та прочитати закон.

У ньому ішлося лише про заборону дискримінації в сфері працевлаштування чи в процесі трудових відносин.

Окремо для тих, хто побоювався за наші кришталеві сімейні цінності, в тому самому законі було сказано, що його норми не поширюються на Сімейний кодекс.

Але навіть згадка про ЛГБТ-спільному в контексті працевлаштування вибила цей закон. Це перебило перспективи на найближчий час – цей пункт був одним із ключових для ЄС та лібералізації візового режиму.

Чому тема ЛГБТ така "страшна"?

Було би добре мати відповідь. Таке відчуття, що відповідь – це цибулина, де постійно бачиш нові шари.

Тут є психологічні причини – індивідуальні та колективні фобії. Є спадок репресивної політики СРСР. Є вплив тюремної субкультури на широкі верстви населення та вплив тюремного етосу на повсякденне життя, особливо на життя менш привілейованих верств населення.

В психологічному плані ґей – це невидимий ворог, якого важко розпізнати, який всюди "тягне своїх". Це enemy within. Це робить ЛГБТ-спільноту зручною для перетворення на цапа-відбувайла.

Ґей-парад і оптимізм

Якщо подивитися на динаміку обговорення теми ЛГБТ, то стає ясно, що обговорення тепер відбувається в ширших колах. До нього долучаються люди, котрі самі не є представниками ЛГБТ-спільноти. Справді почали лунати голоси в медіа. Справді не було жертв під час маршу 25 травня – хоча всі люди, які туди йшли, були готові, що їх звідти винесуть.

Така одинока подія не є індикатором покращення, але в загальному контексті є приводом для оптимізму.

Ліки від гомофобів

Ми маємо мобілізацію гомофобних сил, причому на різних рівнях – від політичного, політично-партійного, парламентського, до grass roots гомофобії (низових організацій). Це неминучий процес. Велика роль у тому, що відбуватиметься, належатиме медіа та масовим практикам. Тут важливими є книжки, фільми тощо.

Вони показують навіть тим, хто не хоче цього бачити, що реальність – набагато різноманітніша та складніша. І що реальності не треба боятись, не треба тікати в обійми дискримінаційних практик.

Література та мистецькі практики взагалі є не менш важливими за політичні ініціативи. Вони протидіють дискримінації, перебивають її градус.

UPD:

На "ВідеоТеці" опублікували оновлення мого відеоблогу – про концепцію програми, перший її випуск і про плани на майбутнє. З дня запису відбулося трохи новин – на рахунках ГР вже трохи більше 3 тисяч гривень (до речі, долучайтеся, тисніть кнопку "Підтримай нас"), перша програма вже вийшла в люди, програму про Форум видавців запишу от-от. Все інше – цілком актуальне досі.

powered by lun.ua
Коментарі — 287
ym _ 01.09.2013 17:08
IP: 93.72.110.---
-Vesna-:
Против того, что проблему не следует загодять куда-то вглубь, трезво обсуждать, не шипеть и не брызгать при этом слюной, я тоже не собираюсь возражать, но при этом у меня лично вызывает большие сомнения реальная практика в этом направлении некоторых европейских стран. Не сломать бы вместе с шорами еще что-то, если взять чересчур большой разгон. Мы действительно сегодня еще очень далеко не Европа, хотя, повторюсь, и там ой как далеко не все для этого созрели.

Ми не можемо відмовлятися від можливості розшири свої рамки свідомості.
Тим паче Україні... постгеноцидна країна – на вихлопі маємо страшенний комплекс меншовартості.
А Ви мою точку зору сприйняли саме як наполягання на тому, що не треба розширювати рамки власної свідомості? Начебто я весь час намагаюся вести мову якраз в тому напрямку, що треба розширювати рамки своєї свідомості і сприймати дійсність більш глибоко, ніж звик наш розум. Але оце, як на мене, якраз не найбільш вдалий "інструмент".
Proffesor _ 01.09.2013 16:57
IP: 89.252.9.---
touche:
...Ходити на прайд-паради – не примусова справа... в Україні зараз існує мислення яке не поважає індивідуальність, якщо ця індивідуальність відрізняється від широкого загалу...
Сміх сміхом, але я добре пам'ятаю часи, коли участь в демонстраціях була справою примусовою...
Щодо питання індивідуальності...
В травні місяці в Києві відбувся так званий "Конопляний марш". Учасники вийшли на марш з конкретними гаслами: декріміналізація 309.1 ККУ. Можна було їх підтримувати чи з ними не погоджуватись, але їхні вимоги були цілком зрозумілі. В чому полягають вимоги ЛГБТ-співтовариства? У нас в Україні що представників сексменшин не беруть десь на роботу чи не обирають депутатами?
ym _ 01.09.2013 16:56
IP: 93.72.110.---
-Vesna-:
В принципе да.
Да это просто необходимо.
Практика стран, которые игнорируют объективные изменения – всем известна и плачевна.
Исламские страны. Шариат съел им мозги и личность. Одни 'так принято".
Люди-забитые.
Общество полностью отрабатывает социальные установки.
Личность – ноль.
Против того, что проблему не следует загодять куда-то вглубь, трезво обсуждать, не шипеть и не брызгать при этом слюной, я тоже не собираюсь возражать, но при этом у меня лично вызывает большие сомнения реальная практика в этом направлении некоторых европейских стран. Не сломать бы вместе с шорами еще что-то, если взять чересчур большой разгон. Мы действительно сегодня еще очень далеко не Европа, хотя, повторюсь, и там ой как далеко не все для этого созрели.
ym _ 01.09.2013 16:51
IP: 93.72.110.---
СветланаМузыка:
я – честно, не знаю значение аббрвтуры) и длиннющая статья – ни о чём, получается...
Не, это не Света. а просто находка:-) Ну, естественно статья ни о чем, если Вы не знаете значение аббревиатуры:)
touche _ 01.09.2013 16:48
IP: 99.233.168.---
До речі, усі військові паради можна також тлумачити як пропаганду потенційного насильства.
ym _ 01.09.2013 16:48
IP: 93.72.110.---
touche:
ym: "Ви начебто намагаєтеся жахливим другим прикладом відтінити нібито привабливість першого." Чи є користь чи ні від прайд парадів, чи це занадто, чи ні – вирішуватимуть в Україні, швидше за все майбутні покоління. І швидше за все на їх користь.
Цілком можливо, але сьогодні я б не підтримав саме педалювання цієї теми, а обмежився б пропагуванням неагресивного, толерантного ставлення до тих індивідуальностей.
Ходити на прайд-паради – не примусова справа, але і маргіналізувати ЛГБТ – не робить суспільство більш цивілізованим Якщо дивитись на досвід західних країн, то якби від них була бодай якась шкода, можна не сумніватись, що ЛГБТ були б під забороною, не говорячи вже про прайд-паради. Фактично в Україні зараз існує мислення яке не поважає індивідуальність, якщо ця індивідуальність відрізняється від широкого загалу.
Як на мене, це далеко не найяскравіший приклад утисків індивідуальності. А взагалі, основну свою думку щодо цього я висловив вище.
touche _ 01.09.2013 16:41
IP: 99.233.168.---
slovoimargines "Аби до Вас не ставилися агресивно не треба себе нав"язувати всім і кожному" – А де ви вбачаєте "нав'язування".? Я з таким же успіхом можу сказати це про вас і ваше негативне ставлення до цього. Я висловлюю лише свою думку, підтримуючи її аргументами. ящо у вас вони є, то будь ласка. Якщо нема, то вибачайте.
touche _ 01.09.2013 16:36
IP: 99.233.168.---
ym _ "Ви начебто намагаєтеся жахливим другим прикладом відтінити нібито привабливість першого." Чи є користь чи ні від прайд парадів, чи це занадто, чи ні – вирішуватимуть в Україні, швидше за все майбутні покоління. І швидше за все на їх користь. Ходити на прайд-паради – не примусова справа, але і маргіналізувати ЛГБТ – не робить суспільство більш цивілізованим Якщо дивитись на досвід західних країн, то якби від них була бодай якась шкода, можна не сумніватись, що ЛГБТ були б під забороною, не говорячи вже про прайд-паради. Фактично в Україні зараз існує мислення яке не поважає індивідуальність, якщо ця індивідуальність відрізняється від широкого загалу.
slovoimargines _ 01.09.2013 16:25
IP: 77.52.33.---
touche:
Vladimir Afendikov " га! Особенно в Париже"
Це далеко не показник, щоб говорити про те, як ставиться більшість. Ніхто не заперечує, що хтось може ставитись негативно та агресивно на Заході, але, порівнюючи з Україною, то у процентному відношенні, у Франції противників ЛГБТ буде значно менше, ніж по Україні, серед христіан. Це навряд чи можна заперечити.
Аби до Вас не ставилися агресивно не треба себе нав"язувати всім і кожному.
slovoimargines _ 01.09.2013 16:24
IP: 77.52.33.---
-Vesna-
Меншини можна вбивати інформативно та комунікаційно – якщо їх немає в інформаційному просторі, то ніби не існує і в реальності.
===
Пан (чи пані, даруйте, не знаю як величати) які права розширюються як сутність. Виявляється, суспільство зобов"язане перейматися вузькими проблемами педерастів, як колись, у радянські часи всі мали знайомитися із матеріалами з"їздів КПРС. А я не хочу щоб педерасти для мене існували!!! Я їм себе не нав"язую. Ви не шануєте джаз-Вас ніхто не примушує дивитися канал "Джаз". Отак і педерасти в інформаційному просторі, є у них право на свої клуби, на свій канал. Хто цікавиться-нехай іде, хто не хоче їх бачити-не йде і не дивиться. Оце і є права людини.
touche _ 01.09.2013 16:24
IP: 99.233.168.---
Vladimir Afendikov " га! Особенно в Париже"
Це далеко не показник, щоб говорити про те, як ставиться більшість. Ніхто не заперечує, що хтось може ставитись негативно та агресивно на Заході, але, порівнюючи з Україною, то у процентному відношенні, у Франції противників ЛГБТ буде значно менше, ніж по Україні, серед христіан. Це навряд чи можна заперечити.
ym _ 01.09.2013 16:17
IP: 93.72.110.---
...стереотипов?
ym _ 01.09.2013 16:16
IP: 93.72.110.---
-Vesna-:
vsyo_prosto:-Vesna-:
К церкви накопилось много вопросов, но это не означает, что, то, что лежит в основе её стало эфемерным или тормозом. Индивидуализация
в отрыве от основ обречена на фрагментацию и распад.
Я не о том.
Речь идет о формировании критического отношения к организации, раздающей права.
Для совков – это вообще вынос мозга.
Оставить их без любимых рамок – легче пристрелить.

А через ЛГБТ решения – есть возможность вырасти в человеческом смысле.
И очистить сознание от многих шор.

Вообще – это прорыв.
Правильно ли я понял, что Вы предлагаете отнестись к этому, как к некоему инструменту, который типа облегчит разрушение устоявшихся догм и стереотип?
Proffesor _ 01.09.2013 16:06
IP: 89.252.9.---
-Vesna-:
От цікаво – а чи усвідомлюють люди (хоча б декотрі) – що через вирішення проблеми ЛГБТ – розширяються права і свободи як сутність. Для всіх. Нормативну поведінку між статями установила церква. Бог зна коли. Установила виключно з соціальною метою...
Якщо спробувати абстрагуватися від особистих уподобань та переваг щодо статевих практик, то проблема ЛГБТ не має якогось зрозумілого формулювання.
Претензії світових правозахисних організацій до України в деяких аспектах зовсім небезпідставні (вже згадувався славнозвістний наказ МОЗ України щодо примусового психіатричного обстеження).
З іншого боку, як стверджує авторка, вимоги щодо визнання одностатевих шлюбів та можливості усиновлення дітей гомосексуалами не висуваються.
В чому тоді проблема?
В Росії, наприклад, геїв не беруть до війська. Ясно, що це дискримінація.
У нас, здається, геїв з задоволенням беруть на роботу і в МВС і в прокуратуру і призначають суддями і вибирають депутатами...
uaf _ 01.09.2013 15:03
IP: 178.165.46.---
Ирина, то что Вы новый проект начинаете с темы ЛГБТ, говорит о том, что именно эта тема для Вас чрезвычайно важна.
Интересно, сможете ли Вы ответить на вопрос – лично Вы входите в сообщество ЛГБТ?
vsyo_prosto _ 01.09.2013 15:00
IP: 37.115.209.---
-Vesna-:
vsyo_prosto:
-Vesna-:


А через ЛГБТ решения – есть возможность вырасти в человеческом смысле.
И очистить сознание от многих шор.

Вообще – это прорыв.
Для того чтобы вырасти в человеческом смысле нужно вступить в кучу "г..."? Это вы хотите сказать?
Почему для того чтобы расти необходимо упасть, через формирование толерантного отношения
к тому что не может вызывать уважения? Моя толерантность к ним и проявляется в том, что
я прекрасно понимаю к чему "они" ведут и делаю из этого соответствующий вывод-отношение.
Это то внимание которого они достойны, чтобы понять причины их поведения, но не попустительство
прихотям их "индивидуализации". А насчёт критического отношения к организации согласен. НО!, но
здесь нужно понимать, что для того чтобы судить о ней мы должны обладать той основой, которая
когда-то дала рост этой организации. Многие ли этим могут "похвастаться"?
vsyo_prosto _ 01.09.2013 13:34
IP: 37.115.209.---
-Vesna-:
От цікаво – а чи усвідомлюють люди (хоча б декотрі) – що через вирішення проблеми ЛГБТ – розширяються права і свободи як сутність. Для всіх.
Нормативну поведінку між статями установила церква. Бог зна коли. Установила виключно з соціальною метою.

Але зараз існують більш продвинуті часи – і соціальні інтереси поступаються індивідуальним.
Змінюється система цінностей на користь індивида – а не соціуму.

Тобто світ індивідуалізується.
В цьому ІМХО мають бути зацікавлені всі індивиди.
Ну и что из этого выходит мы видим на примере ЛГБТ, как крайности в которе впадают
индивиды утерявшие всякие нравственные корни. К церкви накопилось много вопросов, но это не означает, что, то, что лежит в основе её стало эфемерным или тормозом. Индивидуализация
в отрыве от основ обречена на фрагментацию и распад.
vsyo_prosto _ 01.09.2013 13:33
IP: 37.115.209.---
-Vesna-:
Але зараз існують більш продвинуті часи – і соціальні інтереси поступаються індивідуальним.
Змінюється система цінностей на користь індивида – а не соціуму.

Ну и что из этого выходит мы видим на примере ЛГБТ, как крайности в которе впадают
индивиды утерявшие всякие нравственные корни. К церкви накопилось много вопросов, но это не означает, что, то, что лежит в основе её стало эфемерным или тормозом. Индивидуализация
в отрыве от основ обречена на фрагментацию и распад.
pwz _ 01.09.2013 13:07
IP: 194.44.247.---
Ніколи не був високої думки про культурний ї загальноосвітній рівень п.Славінської. Але це вже слів нема. Ф-Е-Е-Е-Е-Е-Е-Е!!!!!
thule _ 01.09.2013 12:17
IP: 95.133.229.---
slovoimargines:
ЛГБТ скажуть: "трахайтеся в жопу і перед вами відкриється увесь світ". Не треба нічого вчити, просто трахатися в жопу.
Це дійсно так. Содомітський ритуал використовуються в масонських метафізичних практиках для відкриття третього ока.
slovoimargines _ 01.09.2013 11:50
IP: 93.73.180.---
Остап_1:
Смена Н. приводит к изменению морали и социальных отношений.

Освіта в наших учбових закладах нажає кращого. Але самоосвіту ще ніхто не відміняв, книги ще не заборонили.
Історія, філософія, богословіє, теологія, культурознавство не такі вже складні предмети.
Панове, вчимо матчасть. Чоловік (мужчина) ЗОБОВ"ЯЗАНИЙ мати хоч би початкове уявлення з цих дисциплін.
ЛГБТ скажуть: "трахайтеся в жопу і перед вами відкриється увесь світ". Не треба нічого вчити, просто трахатися в жопу.
Остап_1 _ 01.09.2013 11:43
IP: 89.209.4.---
Смена Н. приводит к изменению морали и социальных отношений.

Освіта в наших учбових закладах нажає кращого. Але самоосвіту ще ніхто не відміняв, книги ще не заборонили.
Історія, філософія, богословіє, теологія, культурознавство не такі вже складні предмети.
Панове, вчимо матчасть. Чоловік (мужчина) ЗОБОВ"ЯЗАНИЙ мати хоч би початкове уявлення з цих дисциплін.
editor _ 01.09.2013 11:42
IP: 93.126.96.---
Мерзкий текст! Но еще более мерзки мотивы автора!
slovoimargines _ 01.09.2013 11:42
IP: 93.73.180.---
Та не те щоб пані Ірина прагнула робити сексуальну революцію, просто, пишучи на подібні теми, легко стати популярним журналістом. Скільки і як слід працювати, висвітлюючи перспективних молодих літераторів. Напиши про ЛГБТ-і герой дня!
thule _ 01.09.2013 11:39
IP: 95.133.229.---
І взагалі, пані літературний оглядач, підписуватись слід своєю основною соціальною функцією. Щось я не пригадаю на головній сторінці УП літературних оглядів. Тож більше б пасувало підписатися ж.дамж.пупідлизувач або суспільний дегенератизатор.
Україна та Європа1104 Aтака Путіна1245 Корупція1366 Уряд реформ410 Зеленський41
АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter