По-моєму, чувак, нас кинули
ЦЕ – моє звернення, крик душі і заклик одночасно.
Стабілізація країни, впевненість у державі, довіра до влади неможливі без стабілізації гривні.
ЯК ми тепер повернемо довіру до гривні?
Якщо у влади нема відповіді, давайте думати разом.
За останній тиждень серед проблем, які ставлять під загрозу безпеку і саме існування країни, на перший план вийшла проблема нестабільності гривні. Суспільний резонанс від непрогнозованих стрибків курсу гривні відсунув на другий план навіть війну на Сході. Я звернулась до незалежних аналітиків-експертів з проханням дати аналіз ситуації, що склалася. Якщо окреслити названі ними причини зовсім коротко, то їх не так багато – НАЦБАНК! НАФТОГАЗ! БЮДЖЕТ! УРЯД! І, на жаль, йдеться не про об'єктивні обставини, що спричинили падіння курсу, а йдеться про непрофесійність! Саме непрофесійність виявилась нашим найбільшим ворогом, який несе чи не більшу загрозу, ніж російські танки. Саме непрофесійність може знищити нашу країну. І якщо звичайні слова не працюють, напевно, доведеться кричати.
Я хочу і маю право знати: що і хто захистить Україну і наші життя – від терактів, від катування гривні та економіки, від "політично-свояцьких договорняків" і "дерибанів", від корупції і зради...
Я хочу дотягнутись до суті проблеми і побачити справжню причину "нариву", "запалення", "хвороби" – те, що від мене, від нас всіх ретельно приховується!
Я хочу подивитись у "дзеркало" стану речей, не боячись відображення.
Нехай зараз цей погляд не принесе естетичної насолоди, але, можливо, ще не пізно зупинити патологію і зламати негативний ТРЕНД.
ТРЕНД непрофесійності та непорядності тих, кого призначила обрана нами влада.
ТРЕНД невпевненості та небажання вже щось міняти і з кимось боротися тих, хто ще вчора віддавав все що мав, аж до самого життя, щоб змінити хибний шлях, нав'язаний нам ззовні.
Отже...
Наше "Агентство Іміджу України" спільно з експертами розпочало власну експертизу та розслідування щодо економічної ситуації в країні.
Ми (команда іміджмейкерів, що розпочала професійну роботу над іміджем країни) разом із групою експертів вважаємо фінансову ситуацію та інформування населення про неї неприйнятним, вимагаємо пояснень і професійних дій влади в цілому, і конкретно – уряду та НБУ.
Ми вже проводимо, і плануємо проводити ще в ширшому форматі, опитування авторитетних експертів в Україні та світі, аналізуємо динаміку фінансового стану країни протягом року і плануємо висунути чіткі вимоги до влади про необхідність докорінних персональних змін та невідкладних дій.
Ми хочемо розгорнути дискусію "5 порад "що робити Гонтаревій (або що робити з Гонтаревою) "" з варіантами відповідей та провести "I-VICHE"-голосування.
Кубів, Махніцький, Гонтарева, Ярема – це минулі і сьогоднішні обличчя нової влади. Список можна і варто продовжувати. Він назбирає десятки, якщо не сотні персоналій,
Хто має відповідати за їх діяльність, окрім них? Мабуть, ті, хто їх призначав. І ті, хто ними керував.
Ми боїмося собі зізнатися в тому, що наша економічна криза не є економічною по суті, а дуже нагадує кризу політичну. І справа тут не тільки і не стільки у війні та вивезених камазами мільярдах.
Справа у невмінні або небажанні визнавати свої помилки, невмінні або небажанні відмовлятись від корупційних схем, невмінні або небажанні призначати "профі" замість "своїх", невмінні або небажанні говорити всю правду замість напівправди, невмінні або небажанні виконувати обіцяне.
У цьому випадку, зрештою, не має значення – невміння це чи небажання. У даному випадку за втрачені життя, "розпечатані" мільярди, розбазарені можливості, розтрачені шанси мають відповідати не тільки Гелетей з Муженком, Кубів з Гонтаревою та Махніцький з Яремою, мають відповідати ті, хто призначав їх і керував їх "роботою".
І відповідальність зараз має бути втілена у швидких кадрових і системних змінах, у чіткому слідуванні до обіцяних реформ, до правдивого слова та до діла, що цьому слову відповідає.
І на завершення...
Вірити людині, яка є обличчям влади і говорить, що гривня не підніметься вище 13, 17, 21 і т.д. за долар, вже ніхто не збирається. Це означає, що ми не віримо владі.
Вірити людині, яка керує офіційним захистом держави, і від імені якої говорять про 2, 3, 5-х загиблих за день, про відсутність оточення, про повний контроль над об'єктами, про ефективну оборону, вже мало хто може і хоче. І це так само означає, що ми не віримо владі.
Вірити людині, яка розповідала про сотні кримінальних справ, про те, що "винні будуть покарані", про боротьбу з корупцією і злочинністю, не хотілось взагалі, тому що громадянське суспільство (а воно повсюди!) зміни, як і їх відсутність, спостерігає на власні очі. А це, знову ж таки, означає, що ми не віримо владі, хоч і намагаємося їй вірити.
Російська агресія та неоголошена війна вбиває десятки тисяч. Але економічна війна, головних винуватців котрої ми ще не визначили, вбиває і "вичавлює" з Батьківщини мільйони...
То ХТО ж нищить нашу гривню?! Хто розв'язав проти українців економічну війну? Кремль?... Банкова?... Грушевського?... Інститутська?...
Авторитет гривні – авторитет національної валюти, основа держави – і він знаходиться у смертельному піке!
Речі, що доводять країну до банкрутства, швидше за все, називаються тими самими іменами – невміння або небажання, непрофесіоналізм або безвідповідальність!
Хтось включив друкарський "станок". Хтось спекулятивно нажився. Хтось і тут знайшов можливості для корупції та злочину. А хтось просто на все це закрив очі. З якої причини, не зрозуміло!
Але гривня і далі знецінюється. Причин нам або не можуть сказати, або не хочуть. В аварійних ситуаціях людям треба давати якщо не повну картину стихійного лиха, то хоча б інструкцію: які ризики, і як з ними боротися.
В таких екстремальних випадках, якщо влада не може поміняти ситуацію, то ситуація може поміняти владу.
Стабілізація країни, впевненість у державі, довіра до влади неможливі без стабілізації гривні.
ЯК ми тепер повернемо довіру до гривні?
Якщо у влади нема відповіді, давайте думати разом.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
